«І хліб із небес дав Ти був їм на їхній голод, і воду зо скелі Ти вивів був їм на їхню спрагу. І Ти сказав їм, щоб ішли посісти Край, який Ти присягнув дати їм.» (Книга Неємії 9:15)

Книга Мудрости 4

Глава:

Чеснота 1-6; про вартість життя праведних та грішних 7-20

1 Краща бездітність із чеснотою, | бо пам'ять про неї безсмертна, | вона ж визнана і в Бога, й у людей.

2 Її наслідують приявну, | а як її не стане, тужать за нею; | у вічності, увінчана, тріюмфально походжає, | - переможниця з змагань у боях бездоганних.

3 Плодюча ж юрба нечестивих не принесе користи; | вони - паросток незаконно вроджених; | не пустять коріння глибоко, | ані не закріпляться на основі непохитній.

4 Ба навіть, коли на якийсь час і виженуть гілляки, | тому що стоять хистко, вітер їх розхитає | і буревій їх викорінить.

5 Ніжне віття буде обламане навколо; | і плід їх безкорисний буде, для споживи не спілий | та нездатний ні до чого.

6 Бо з беззаконних снів зроджені діти | - свідки погані батьків, на суді їх.

7 А праведник, хоч і вмре передчасно, | знайде спокій,

8 бо чесна старість не - в довголітті | і не міряється числом років.

9 Розумність людям - за сивий волос править, | і вік старечий - це життя неосквернене.

10 Він сподобався Богові й він полюбив його, | а що жив між грішниками, то й переніс його.

11 Його вхоплено, щоб лукавство не змінило його глузду | або щоб хитрість не обманула душі його.

12 Бо чар зла затемнює добро, | і вихор пожадання змінює ум нелукавий.

13 За короткого часу ставши досконалим, він виповнив довголіття,

14 душа бо його Господеві була вгодна, | тим і забрав він його поспішно з-посеред лукавства. | Люди ж те бачать, та не розуміють, | їм і на думку не спадає те,

15 що ласка й милосердя - для вибранців його | і опіка - для святих його.

16 Праведник покійний осуджує безбожників живучих; | а юність, яка до досконалости швидко дійшла, | - неправедника багатолітню старість.

17 Бо вони кінець мудрого бачать, | але не розуміють, що Господь вирішив про нього | і навіщо його забезпечив.

18 Бачать і легковажать, | але Господь з них сміятиметься. 19. І після того будуть ганебним трупом, | погордою між мерцями навіки; | бо він стрімголов кине їх, онімілих, стрясе їх аж до самих основ, | і вони будуть знищені до останку; | будуть у болях, | і пам'ять про них загине.

20 В день обрахунку гріхів їхніх, вони прийдуть тремтівши, | і беззаконня їхні, проти них поставили, обвинуватять їх.