«І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається. Поправді кажу вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного ...» (Євангелія від св. Марка 14:24-25)

Книга Сираха 1

Глава:

Мудрість - від Бога 1-10; мудрість - це острах Божий 11-21; життєві вказівки для мудреця 22-30

1 Всяка премудрість - від Господа, з ним же вона і повіки.

2 В морі пісочки, краплі дощу і вічности днини - хто порахує?

3 Висоти небесні, земну широчінь і глибини безодні - хто дослідить?

4 Перед усіма речами створено мудрість, і розважливий розум - від віку.

5 Джерело мудрости - слово Боже у вишніх, а дороги її - заповіді відвічні.

6 Корінь мудрости - кому він відкрився? І наміри її потаємні - хто про них знає?

7 Спізнання мудрости - кому об'явилось? І хто її досвід збагнув багатющий?

8 Єдиний мудрий, страшний вельми, що возсідає на престолі своєму.

9 Господь сам утворив її, і уздрів, і перелічив її, і розлив її над усіма ділами своїми,

10 над усяким тілом, із щедроти своєї, та й надав її тим, які люблять його.

11 Страх Господній - то слава й честь, веселощі й вінок раювання.

12 Страх Господній звеселює серце й радощі дає, втіху та довголіття.

13 Хто страхається Господа, блаженним стане наостанку, і в день кінця свого - благословенним.

14 Початок мудрости - боятися Господа, і створено її в лоні з вірними разом.

15 Вона між людьми звила гніздо, вічну основу, і до сімей-поколінь його довірлива буде.

16 Повнота мудрости - страхатися Господа: вона упоює їх плодами своїми;

17 цілу їхню хату сповнює бажаним, і засіки їхні - плодами своїми.

18 Вінець мудрости - острах Господній, від нього квітне мир і здоров'я благодайне.

19 І уздрів Господь, і перелічив її, дощем ізлив знання і розважливий розум; підвищив славу тих, що посідають її.

20 Корінь мудрости - страхатися Господа, тож віття її - довголіття.

21 Острах Господній гріхи віддалює; хто в ньому перебуває, той гнів відвертає.

22 Несправедливого гнів - невиправдальний, бо в запалі його гніву - його погибель.

23 До пори-часу довготерпеливий терпить, але наприкінці радощів він зазнає;

24 сам він дочасу свої слова ховатиме, його ж розум посвідчать уста численних.

25 У скарбниці мудрости - приповідки, повні знання; для грішника ж побожність - осоружна.

26 Прагнеш мудрости? Дотримуй заповіді, і Господь тобі її щедро надасть.

27 Бо мудрість і повчальність -острах Господній: вірність та лагідність йому довподоби.

28 Не будь нечуйним супроти остраху Господнього і не приступай до нього з серцем подвійним.

29 Не будь супроти людей облудним, зважай на уста свої.

30 Не зносься вгору, щоб не впасти й не збезчестити душі своєї, бо Господь твої тайни відкриє й додолу кине тебе серед громади, - бо не причастивсь єси до остраху Господнього, і серце твоє облудне.