«Того дня звеличив Господь Ісуса на очах усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя.» (Книга Ісуса Навина 4:14)

Книга Сираха 2

Глава:

Очищення досвідом 1-6; про конечність мати довір'я 7-11; горе хитким 12-14; життя у страсі Господньому 15-18

1 Мій сину, як приступаєш служити Господеві, приготуй свою душу на спокуси.

2 Будь серцем праведний і постійний, а в нещасті - не бентежся.

3 Пристань до нього, не відступайся, щоб звеличився ти наостанку.

4 Все прийми, що тебе лиш спіткає, і, пониженим бувши, всі зміни стерпи.

5 Бо золоту проба - вогонь, а бездоганному - горно пониження,

6 Вір йому, і він за тебе заступиться; спрямуй на благо свою путь і надійся на нього.

7 Ви, що страхаєтеся Господа, чекайте на його милосердя і не схиблюйте, щоб вам не впасти.

8 Ви, що страхаєтеся Господа, вірте йому, і нагорода ваша не пропаде.

9 Ви, що страхаєтеся Господа, надійтесь на благо, на вічне раювання й на милосердя.

10 Гляньте на днедавні покоління, подивітеся: чи зазнав хтось ганьби, довірявши Господеві? Чи був хтось полишений, страхавшись його? Чи, взивавши до нього, був хтось від нього погорджений?

11 Господь бо співчутливий і милосердний, він відпускає гріхи й спасає в скорботі.

12 Горе серцям боязливим та рукам охлялим, та й грішникові, який двома стежками ходить.

13 Горе серцю байдужому, бо, не мавши віри, буде воно беззахисне.

14 Горе вам, у яких терпець увірвався: що чинитимете, коли то Господь навідається?

15 Ті, що Господа страхаються, не будуть нечуйні до слів його, і ті, що його люблять, пильнуватимуть путі його.

16 Ті, що Господа страхаються, шукатимуть його ласки, і ті, що його люблять, наситяться його законом.

17 Ті, що Господа страхаються, напоготують серця свої і смирять перед ним свої душі.

18 Киньмося в Господні руки, а не в руки людськії, бо яка його велич, таке й його милосердя.