«Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?» (Євангелія від св. Івана 14:1)

Книга Сираха 3

Глава:

Четверта заповідь 1-16; межі знання 17-25; добро та зло 26-31

1 Мене, вашого батька, слухайте, діти, і так чиніте, щоб спасенними бути.

2 Бо Господь звеличив батька у дітях, і право матері на синах закріпив.

3 Хто шанує батька, той гріхів збувається.

4 Хто звеличує матір свою, той немов скарби збирає.

5 Хто шанує батька, той матиме втіху в дітях, і в день своєї молитви буде вислуханий.

6 Хто звеличує батька - довго житиме; хто Господеві слухняний - матір свою заспокоїть,

7 і як господарям прислуговуватиме батькам своїм.

8 Ділом та словом шануй твого батька, щоб його благословення зійшло на тебе.

9 Бо батьківське благословення доми дітей укріплює; прокляття ж матері руйнує їхні основи.

10 Не вихваляйсь безчестям твого батька - нема бо тобі слави в батьковім безчесті.

11 Бо слава для людини в честі свого батька, і ганьба для дітей - матір знеславлена.

12 Дитино, допомагай твоєму батькові в старощах і не засмучуй його за його життя;

13 і коли розум ослабне, будь поблажливим; не зневажай його тоді, коли ти - повносилий.

14 Бо добродійство батькові не буде забуте: надолуженням за гріхи воно тобі причислиться.

15 За дня скрути твоєї Бог тебе згадає, і гріхи твої зникнуть, як лід від спеки.

16 Неначе богохульник, той, хто покидає батька; проклятий Господом той, хто гнівить свою матір.

17 Сину, виконуй діла свої скромно, і полюбить тебе людина, Богові мила.

18 Що більший ти, то більше понижуйся, а знайдеш у Господа ласку.

19 Є багато високих та славних, але тайни свої відкриває він скромним.

20 Велика бо могутність Господня, а славиться він смиренними.

21 Не шукай того, що важке тобі занадто; не досліджуй того, що понад сили твої.

22 Роздумуй над тим, що тобі доручено, заховані ж речі тобі непотрібні.

23 Не силкуйсь на те, що тобі не під силу, бо тобі й так об'явлено понад людське розуміння.

24 Багатьох бо збила з дороги власна гординя, і наміри лукаві привели їхній ум до занепаду.

25 Де немає зіниць, немає і світла, - не намагайся ж переконати невігласа.

26 Затверділе серце порине наприкінці в нещастя; хто любить небезпеку - в ній і загине.

27 Затверділе серце само кладе біду на себе, і грішник прибавляє гріх до гріха.

28 На нещастя гордого немає ліків, бо закорінилось у ньому зело лукавства.

29 Серце розумного роздумує над приповідками, ба - мудрий бажає й вуха, яке б слухало.

30 Як палкий вогонь гасить вода, так і милостиня гріхи відпускає.

31 Відплатник за доброчинства думає прийдешнім, тож у день свого падіння він знайде підтримку.