Пристрасть - погубна 1-4; випробування друзів 5-13; справжній приятель 14-17; відвага й мудрість 18-22; вона - солодке ярмо 23-31; про потребу навчатися мудрости 32-37
1 Лихе ім'я і ганьбу успадкує наруга, - так само і грішник двоязичний.
2 Пристрастями себе не роз'ятрюй, бо, мов бугай, вони тебе розірвуть, -
3 їстимеш своє листя й власні плоди погубиш та й станеш, мов те дерево висохле.
4 Руйнує душа погана того, хто її посідає, для ворогів його посміховиськом робить.
5 Уста солодкі помножують прихильників, і язик добромовний побільшує ввічливість.
6 Твої миротворці хай будуть численні, порадник же твій - один на тисячу.
7 Бажавши мати приятеля, спершу його випробуй - не квапся звірятись на нього;
8 бо буває і друг своєкорисний: він не лишиться при тобі в день горя твого.
9 Буває і приятель, що стає противником і відкриває твою сварливість тобі на сором.
10 Буває ще й друг, що з тобою трапезує, та не лишиться з тобою в день горя твого:
11 добре тобі - він, ніби другий ти, ще й на челядь твою покрикує,
12 а підупадеш, то й обернеться він проти тебе й твого уникатиме обличчя.
13 Від ворогів своїх відступись, а й друзів твоїх бережись!
14 Вірний приятель - міцна захорона: хто знайшов його, той знайшов скарб.
15 Вірному другові немає ціни, і немає ваги, щоб вартість його зважити.
16 Приятель вірний - то лік життя, і його знайдуть ті, що Господа страхаються.
17 Хто Господа страхається - зміцнює свою дружбу: який він сам, таким і друг його буде.
18 Сину, повчання приймай уже замолоду, то й знаходитимеш мудрість аж до сивини.
19 Мов той орач або сіяч, приступай до неї і плодів її добрих очікуй: у праці над нею хай трохи потрудишся, а вже незабаром її плоди споживатимеш.
20 Вона важка для неосвічених, не пристане до неї і легкодухий;
21 каменем бо важучим над ним вона тяжітиме, тож, не гаявши часу, відкине її він.
22 Бо мудрість така, як і її назва; небагатьом вона очевидна.
23 Слухай но, сину, сприйми мою думку, не відкинь моєї поради:
24 встроми свої ноги у пута її, а твій карк - у її нашийник;
25 підстав плечі, щоб нести її, - не гнівайсь на її кайдани;
26 всією душею приступи до неї, чимдуж дороги її пильнуй:
27 вистежуй її, вишукуй її, і спізнати себе вона дасть; а заволодівши нею, не випускай її,
28 бо наостанок ти знайдеш у ній спочинок, і раюванням вона тобі стане,
29 і пута її будуть тобі захистом могутнім, а нашийник її - шати препишні.
30 Золоті бо на ній прикраси, її узи плетені з гіяцинту.
31 Як пишне убрання, її надягнеш і вінець раювання вкладеш на себе.
32 При бажанні, сину, станеш освіченим, а бувши слухняним, будеш і розумним.
33 Злюбивши слухати, тим і навчишся, - вухо нахилявши, станеш мудрим.
34 Будь серед збору старших, а хто мудрий - того тримайся.
35 Слухай охоче кожну побожну розмову, і приповідок розумних не цурайся.
36 Узрієш розумного - вже зрання спіши до нього, а нога твоя хай його пороги оббиває.
37 Вдумуйся у повеління Господні, над завітами його повсякчасно роздумуй; він скріпить твоє серце, і бажана мудрість надасться тобі.