«Джерело мудрости - слово Боже у вишніх, а дороги її - заповіді відвічні. Корінь мудрости - кому він відкрився? І наміри її потаємні - хто про них знає?» (Книга Сираха 1:5-6)

Книга Сираха 18

Глава:

Бог і людина 1-14; милостиня, подавана з любов'ю 15-18; обачність 19-29; потреба зважати на власні вчинки 30-33

1 Той, що вічно живе, усе разом створив.

2 Лиш один Господь справедливим буде визнаний, і іншого немає крім нього.

3 Той, хто світом керує рухом руки своєї і все підкорює волі своїй, він - володар усього в могутності власній, він - розрізняє святе від несвятого.

4 Він нікого не вповноважив про свої діла розповідати, - та й хто б був спроможний велич його дослідити?

5 Хто міг би обчислити могутність його величі, хто міг би й розповісти про його милосердя?

6 Нічого не можна ні відняти, ні додати, - неможливо дослідити чудеса Господні.

7 Коли людина закінчує, тоді знову починає, а коли вона перестає -тоді й зніяковіє!

8 Що таке людина? Яка користь із неї? В чому добро її і в чому її зло?

9 Число днів людини? Найбільше сто років.

10 Крапля води морської чи зеренце піску - ось так мало років під час цього віку.

11 Тому саме Господь і довготерпеливий з ними, а й ізлив на них своє милосердя.

12 Він бачить і знає, що кончина їх жалюгідна, - тим то й помножив своє прощення.

13 Милість людини - до її ближнього, а Божа милість - до всякого тіла: він докоряє, виховує, навчає і навертає, як пастух своє стадо.

14 Він милує тих, що його повчання приймають і пильно виконують його постанови.

15 Сину, добро чинивши, не до давай докору, ані прикрого слова до кожного подаяння.

16 Ось так, як роса поменшує спеку, так і слово добре - ще краще, ніж дарунок.

17 Чи не бачиш, що слово - над добрий дарунок? Але й те, і те - в благодатного мужа.

18 Дурний безжалісно докоряє, а заздрісного дарунок - виїдає очі.

19 Ще заки говоритимеш - повчися, і лікуйся - перед недугою.

20 Заки судитимеш, себе перевір самого, тож у час кари знайдеш помилування.

21 Перед тим, як занедужаєш, -смирися, а, согрішивши, вияви розкаяння.

22 Хай ніщо не стримує тебе виконати обіт своєчасно, і не чекай аж до смерти, щоб бути оправданим.

23 Заки обітуєшся, приготуй себе, і не будь людина, що спокушує Господа.

24 Пам'ятай про гнів Божий за днів останніх і про час відплати, коли відверне він обличчя.

25 Згадай у час достатків про голоднечу; про злидні та вбозтво - коли ти багатий.

26 Від ранку аж до вечора час проминає - усе перед Господом переходить швидко.

27 Мудра людина в усьому обережна, і за днини гріха - стережеться завинити.

28 Кожен розумний спізнає мудрість, а й тому, хто знайде її, віддає він похвалу.

29 Хто розумний словом, той виявляє вченість: такі бо сіють дощем приповідки влучні.

30 Не ходи слідом за своїми пристрастями і від похотей своїх стримуйся.

31 Коли даси волю душі твоєї забаганкам, то осмішать вони тебе перед ворогами твоїми.

32 Не втішайся життям розкішним - не в'яжи себе з таким товариством.

33 Не допускайся зубожіння, бенкетувавши на позичене, коли сам у гаманці нічого не маєш.