«І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамовитий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.» (Перша книга Самуїлова 18:10)

Книга Сираха 19

Глава:

Потреба зважати на власні вчинки 1-5; самоопанування в розмові 6-12; братнє картання 13-19; здоровий глузд 20-30

1 Робітник - п'яниця, - не розбагатіє; хто нехтує малим, той поволі занепаде.

2 Вино й жіноцтво пантеличать і розумних; хто до повій пристане - пристане до безстидства;

3 буде з нього здобич для молю й черви, і життя безсоромного прийде до погибелі.

4 Хто легковірний, той і легкодушний; хто грішить - той сам собі й шкодить.

5 Той, хто зловтішний, - буде засуджений.

6 Уникне зла, хто не терпить балакунства.

7 Коли не повториш слів лайливих, то вже ж тобі шкоди з того не буде.

8 Не оповідай про них ні другові, ні ворогові і, як нема тобі гріха в них, то їх не об'явлюй,

9 бо тебе вислухають, та остерігатимуться, а при нагоді ще й зненавидять.

10 Почув якесь слово? Нехай умре з тобою! Не бійся - воно тебе не розірве.

11 Слово для дурного - таке ж саме страждання, як і дитина для породіллі.

12 Що стріла, застрягла в стегні м'ясистім, те і слово у нутрі дурня.

13 Попередь свого друга, щоб часом щось не скоїв, а коли вже скоїв, то - щоб не повторював.

14 Попередь ближнього, щоб не розбалакувавсь, а коли вже розбалакався, то - щоб не повторював.

15 Попередь лишень приятеля, бо часто коїться наклеп, тож не вір кожному слову.

16 Бува, що й поховзнеться хтось, хоч і несвідомо, - а й хто ж не згрішив язиком своїм?

17 Попередь ближнього раніш, ніж погрожувати; будь законові Всевишнього слухняний.

20 Уся бо мудрість - острах Господній, і в кожній мудрості - виконання закону.

22 Знання лукавства - це ще не бути мудрим, і рада грішників - це ще не розсудливість.

23 Бо є зручність й осоружна, і в кого недосить мудрости, той - безумний.

24 Ліпший, хто, вбогий на розум, усе таки має острах, аніж, хто мудрий занадто, а закон переступає.

25 Буває спритність вишукана, та вона несправедлива, - буває, що правосуддя крутійством осягнути прагне.

26 Буває: лукавий ходить, прибитий лихом, а внутрі своїм - сповнений облуди;

27 понурий на вигляд, він удає з себе глухого, - та, як його не розпізнають, то він тебе й випередить.

28 Якщо, не мавши спромоги, він і не грішитиме, то однак зла накоїть при першій же нагоді.

29 Вже й з вигляду можна спізнати чоловіка, і з обличчя видно хто розумний.

30 Одяг у мужа, на зубах усміх і хода чоловіка - оповідають, хто він.