«Каже їм: Послухайте, прошу, цей сон, що приснився мені: сниться мені, оце в'яжемо ми снопи посеред поля. Аж тут підвівся мій сніп та й стоїть, а ваші снопи поставали навкруг нього й уклонилися моєму.» (Книга Буття 37:6-7)

Книга Сираха 31

Глава:

Проти захланности 1-7; багатство добре лише тоді, коли душа чиста 8-11; їда й пиття 12-24; бенкет 25-31

1 З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє.

2 Клопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає.

3 Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів.

4 Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він - злиденний.

5 Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб'ється.

6 Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче.

7 Воно - колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка - для кожного безумного.

8 Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається.

9 Хто він? Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого.

10 Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим? Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, - зло вчинити, а не вчинив?

11 Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада.

12 Коли сідаєш до столу препишного - не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: "Ну й багато на ньому всячини!"

13 Пам'ятай: несите око - це річ погана. Яке бо створіння гірше за око? Ось тим воно й плаче з кожного приводу.

14 Куди такий гляне - руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску.

15 Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий.

16 Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, - не будь огидний.

17 А й заради доброго виховання перший припиняй: не об'їдайся, бо таке вразити може.

18 І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї.

19 Вихованій людині вистачає мало, - тож і на ложі своїм не сопітиме:

20 бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів - має людина, яка не знає наситу.

21 Тож коли занадто ти переївся -устань, геть виблюй - то й зробиться легше.

22 Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш. У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає.

23 Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво - певне.

24 А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво - точне.

25 Не будь при вині хоробрий - вино багатьох погубило.

26 Горно - проба на твердоту криці, вино - на серця у змаганні бундючних.

27 Вино для людей - життєвий напій, коли то його помірковано п'ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям.

28 Радощі серця, втіха душі - вино, пите вчасно й уміру потреби.

29 Гіркота для душі - вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою.

30 Пияцтво безумному - погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран.

31 Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи.