«Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій. Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй ...» (Євангелія від св. Матвія 26:12-13)

Книга Сираха 39

Глава:

Похвала вченому 1-11; похвальне слово Творцеві 12-35

1 Інакше з тим, хто віддає всю душу законові Всевишнього й мислить у ньому: він усіх предків досліджує мудрість, а на дозвіллі вникає у пророцтва,

2 зберігає оповідання славних мужів, у тайні ходи приповісток вдумується,

3 глузду таїнного приповісток дошукується, в загадки приповісток повнотою поринає.

4 Серед вельмож він служить, з'являється перед князями, подорожує в країни чужих народів, вивідує, що добре, а що зле між людьми.

5 Вже вдосвіта він усім своїм серцем шукає Господа, що його створив; свою перед Всевишнім молитву виливає, молитвою уста свої відкриває і з-за гріхів своїх благання висловлює.

6 Коли ж то Господь - Всевеликий - зізволить, то духом він розуму сповниться: сам дощем ізіллє слова мудрости своєї, а й Господеві в молитві подяку висловить.

7 Він і сам собі придбає раду й знання, а й над його тайнами буде роздумувати.

8 Він і сам в освіті виявить знання, а й прославиться в законі Господнього союзу.

9 Численні люди хвалитимуть його розум, вони повіки його не забудуть: пам'ять про нього не пропаде, й ім'я його житиме з роду в рід.

10 Про мудрість його повідатимуть народи, і хвалу йому оповістять на зборах.

11 Доки житиме, ім'ям над тисячі славитиметься, а й померши - добавиться йому.

12 Ще хочу оповісти про мої роздуми: я бо сповнений, мов той місяць у повні.

13 Благочесні діти, слухайте мене й зростайте, мов та рожа, посаджена над водою текучою.

14 Станьте запашними, немов той ладан, розквітніть виквітом, як та лілея, розповсюдьте пахощі й пісню співайте, Господа благословіте за всі його діла.

15 Звисочуйте ім'я його, велич його прославте піснями уст і звуками гарф, ще й так промовляйте, його хваливши:

16 Які ж бо прекрасні всі діла Господні! Всяке його веління досконало виконується. Не треба казати: «Що це? Навіщо?» - бо все придається у визначений час.

17 Вода, його словом, горою звелася, - голосом з уст його води зібрались;

18 його велінням постає усе йому бажане, - не існує, хто зупинив би, коли він рятує.

19 Перед ним же й діла кожної людини, і від зору його сховатись неможливо.

20 Сягає він поглядом від віку й до віку: супроти нього нічого дивного немає.

21 Не треба казати: «Що це? Навіщо?» - всі бо речі створені для своєї мети.

22 Благословення його рікою все вкрило, повноводною зливою напоїло землю.

23 А й гнів свій народам дає він у спадщину, як то воду перетворив був у соляну пустелю.

24 Прості путі його для благочестивих, - а для беззаконних вони непрохідні.

25 Споконвіку добро було створене для добрих, - як ото для грішних добро й зло.

26 Щонайпотрібніше для життя людини: вода і вогонь, залізо і сіль, пшенична мука, молоко й мед, кров винограду, олія й одежа.

27 Усе те благочесним іде на благо, - для грішних же злом обернутись може.

28 Бувають вітри, створені для кари, які в його гніві бичами стаються; у час виконання сипляться силою й гнів виладовують того, хто їх створив.

29 Полум'я, град, голод і смерть - усе те створене для покарання.

30 Звірячі зуби, скорпіони, гадюки, мстивця меч - нечестивим на погибель:

31 в його зізволенні виконавці з них охочі, й вони напоготові на землі в час потреби, - та у визначену мить не порушать його слова.

32 Ось чому я вже спочатку зважився, розміркував це й лишив на письмі:

33 Господні діла - усі бо добрі: кожній потребі - своєчасна його забезпека.

34 Тож не треба казати: «Це гірще від того», - бо все своєчасно схвалене буде.

35 Тож хваліте всім серцем і устами, і благословіте ім'я Господнє.