«Грішників дорога викладена камінням, а на її кінці - прірва пекельна. Хто закон пильнує, той думкам своїм володар: мудрість - вершина Господнього остраху.» (Книга Сираха 20:10-11)

Книга пророка Ісаї 7

Глава:

Пересторога Ахазові 1-9; Еммануїл 10-17; збройний набіг 18-20; Юдея безлюдна 21-25

1 За часів царя юдейського Ахаза, сина Йотама, сина Уззії, виступив Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремалії, цар ізраїльський, проти Єрусалиму, щоб його звоювати; та не здолали його здобути.

2 Якже сповіщено домові Давида: Арам, мовляв, розтаборився в Ефраїмі, - серце царя й народу затремтіло, як тремтить дерево в лісі від вітру.

3 Господь же сказав до Ісаї: «Вийди назустріч Ахазові, ти й син твій Шеар-Ашув, на край водогону з верхнього ставу, на шлях, що йде через поле шаповала,

4 та й скажи йому: Вважай, мовляв, і будь спокійний! Не бійся, і серце твоє нехай не тривожиться перед отими двома недогарками-головешками, що куряться, дарма що палає гнівом Рецін і сирійці та син Ремалії.

5 Через те, що Сирія задумала на тебе лихо, кажучи:

6 - Двигнімось проти Юди, налякаймо його, звоюймо його й настановім над ним сина Тавела царем, -

7 так говорить Господь Бог: Нічого з того не буде, так воно не станеться.

8 Бо голова Сирії - Дамаск, а голова Дамаску - Рецін. Ще шістдесят п'ять років, і Ефраїм, зруйнований, перестане бути народом.

9 Голова Ефраїма - Самарія, і голова Самарії - син Ремалії. А як не вірите, не встоїтеся.»

10 І заговорив Господь знову до Ахаза, кажучи:

11 «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко з-під землі, або вгорі високо!»

12 Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа.»

13 Тоді він сказав: «Слухайте ж, доме Давида: мало з вас докучати людям, що докучаєте ще й Богові моєму?

14 Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл.

15 Молоком і медом буде він живитись, аж поки не навчиться цуратися зла й вибирати добро.

16 Бо перш, ніж те хлоп'я навчиться цуратися зла й вибирати добро, земля обох царів, якої ти боїшся, буде спустошена.

17 Та й на тебе й на народ твій і на дім батька твого напустить Господь такі дні, яких не було з того часу, коли Ефраїм відпав від Юди.

18 Накличе Господь того дня мух, що на кінці єгипетських річок, та бджіл, що в країні асирійській.

19 І налетять вони і посідають усі разом на крутих байраках та по щілинах у скелях, по всіх кущах тернових, по всіх пасовиськах.

20 Того дня пообголює Господь бритвою, найнятою по тім боці Ефрату, голову й волосся на ногах, ба й саму бороду геть обітне.

21 Того часу держатимуть лиш одну корову й дві вівці;

22 і вони даватимуть стільки молока, що кожен їстиме квасне молоко. Так, квасне молоко з медом їстиме кожен, хто зостанеться в країні.

23 Того часу кожне місце, де росла тисяча виноградних лоз ціною тисячі срібних, поросте терниною й колючими глодами.

24 Зо стрілами й луком доведеться туди продиратися, бо вся земля покриється терниною й колючими глодами.

25 Ні на який горб, що його сапою сапали, не зважишся піти зо страху перед терниною й колючими глодами; туди пускатимуть хібащо волів на вигін і баранів на попас.»