«Промовив Господь, що Він пробуватиме в мряці. А я збудував храм оселі Твоєї, і місце Твого пробування навіки! І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив увесь Ізраїлів збір ...» (Друга книга хроніки 6:1-3)

Книга пророка Ісаї 9

Глава:

Світло в тіні 1-4; хлоп'ятко 5-6; пророцтво щодо Ізраїля 7-20

1 Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло.

2 Помножив єси їхні радощі, веселощі побільшив єси. Вони радіють перед тобою, як радіють під час жнив, як веселяться, коли здобич паюють.

3 Ярмо бо розтрощиш, що над ним тяжіло, палицю на плечах у нього і тростину його посіпаки - як за часів Мідіяна.

4 Бо все взуття піхотинця під час битви, всякий плащ, облитий кров'ю, піде на спалення, вогнем буде пожертий.

5 Бо хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру.

6 Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, - ревність Господа сил це чинить.

7 Господь послав до Якова слово, і воно в Ізраїлі впало.

8 Увесь народ його розуміє, Ефраїм і мешканці Самарії, що згорда й з набундюченим серцем кажуть:

9 «Упала цегла, збудуємо з каміння: вирубано сикомори, заступимо їх кедром.»

10 Але Господь підняв на нього його супостатів і збудив його противників :

11 Арама зі сходу, а філістимлян із заходу, і пожирають вони Ізраїля повним ротом. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.

12 Та все ж таки народ не повернувся до того, хто його бив, і не шукав Господа сил.

13 Тоді Господь відтяв в Ізраїля одного дня голову й хвоста, пальму й тростину.

14 Старець і знатний - то голова; а пророк- що навчає неправди, то хвіст.

15 Провідники цього народу зводять його з дороги, і тії, що дали себе вести, загинули.

16 Тим то не матиме Господь утіхи з його хлопців, над сиротами й вдовами його не буде мати жалю, бо всі вони безбожні й злосливі; на устах у кожного безглуздя. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.

17 Бо злоба розгорілася вогнем, що пожирає тернину і глоди колючі та палить нетрі в ліоі, що аж стовпами дим іде вгору.

18 Гнів Господа сил спалив землю, і народ став здобиччю вогню; ніхто не щадить і брата свого.

19 Гризуть направо, і все голодні; їдять наліво, та не ситі; кожен їсть тіло ближнього свого:

20 Манассія - Ефраїма, Ефраїм -Манассію, обидва разом проти Юди; але по тому всьому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.