«І він вийшов назустріч Асі й сказав до нього: Слухайте мене, Асо й увесь Юдо й Веніямине! Господь буде з вами, коли ви будете з ним; і коли ви шукатимете його, ви знайдете його; коли ж покинете його, він вас покине.» (Друга книга хроніки 15:2)

Книга пророка Єремії 1

Глава:

Покликання Єремії

1 Слова Єремії, сина Хілкії, із священиків, що були в Анатоті, у Веніяминовім краю,

2 до якого надійшло слово Господнє за часів Йосії, сина Амона, царя юдейського, тринадцятого року його царювання,

3 та за часів Йоакима, сина Йосії, царя юдейського, до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя юдейського, аж до виселення Єрусалиму у п'ятому місяці.

4 І надійшло до мене таке слово Господнє:

5 "Перш, ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив я тебе; пророком для народів я тебе призначив."

6 Я ж промовив: "Ой Господи Боже! Я не вмію говорити, бо я дитина."

7 А Господь сказав до мене: «Не кажи: Я дитина, - бо до всіх, до кого я пошлю тебе, ти підеш, і все, що накажу тобі, ти говоритимеш.

8 Не страхайсь перед ними, бо я з тобою, щоб тебе врятувати, - слово Господнє.»

9 Тоді простяг Господь свою руку й доторкнувсь моїх уст і сказав до мене: «Ось я поклав мої слова тобі в уста.

10 Оце настановляю тебе я нині над народами й над царствами, щоб ти викорінював і руйнував, вигублював і валив, будував і насаджував.»

11 Надійшло до мене ще й таке слово Господнє: "Що бачиш, Єреміє?" - Я відказав: "Бачу вітку мигдалеву."

12 І сказав до мене Господь: "Гаразд бачиш: я бо пильную моє слово, щоб його здійснити."

13 І надійшло до мене вдруге таке слово Господнє: "Що бачиш?" Я відказав: "Бачу, кипить казан. Він видніє з півночі."

14 Тоді Господь сказав до мене: «З півночі зірветься лихо на всіх мешканців землі.

15 Бо ось я прикличу всі племена царств північних, - слово Господнє, - і поприходять вони й поставлять кожне престол свій перед входом у брами Єрусалиму, проти всіх мурів його навколо та й проти всіх міст юдейських.

16 Я виголошу над ними суд мій за всі їхні ледарства, за те, що вони покинули мене й воскурювали ладан іншим богам та припадали ниць перед ділом рук своїх.

17 Ти, отже, підпережи твої крижі, встань і говори до них усе, що я накажу тобі; не лякайсь їх, а то я нашлю на тебе страх перед ними.

18 Я бо сьогодні ставлю тебе, немов місто-твердиню, немов залізний стовп, немов мур мідяний проти всієї землі: проти царів юдейських, проти князів їхніх, проти священиків їхніх і проти людей простих.

19 Вони війною підуть на тебе, однак тебе не подолають, бо я з тобою, - слово Господнє, - щоб тебе врятувати.»