«Тоді Зоровавел, син Шеалтіела, та Ісус, син Йоцадака, встали й заходилися (далі) будувати дім Божий в Єрусалимі, і з ними були пророки Божі та їм допомагали.» (Книга Ездри 5:2)

Плач Єремії 5

Глава:

Звернення до Господа

1 Згадай, о Господи, що сталося з нами! Глянь, подивись на наругу нашу!

2 Спадщина наша припала зайдам, доми наші - чужинцям.

3 Ми сироти без батька, і, а наші матері немов удовиці.

4 Воду нашу за гроші п'ємо, дрова наші набуваємо за плату.

5 Ярмо в нас на шиї, нами поганяють; працюємо, нема нам відпочинку.

6 Ми до Єгипту простягаєм руку та до Ашшуру, щоб насититись хлібом.

7 Батьки наші згрішили, та їх нема вже, а ми несемо кару за їхні беззаконства.

8 Раби над нами вередують, і нікому нас визволити з їхніх рук.

9 Ціною нашого життя здобуваємо хліб свій, наражені мечеві пустині.

10 Шкіра на нас, як піч, гаряча від пекучої голоднечі.

11 Жінок знечещено в Сіоні, дівчат - у містах юдейських.

12 Повішено князів їхніми руками, обличчя старших не поважано.

13 Хлопці носили жорна, а діти спотикались під дровами.

14 Старші в воротях уже більш не сідають, хлопці вже більш не бавляться.

15 Погасла радість у нашім серці, танки наші на жалобу змінились.

16 Вінець упав з голови в нас. Ой, горе нам, бо ми згрішили!

17 От чому серце ниє у нас, ось чому в очах у нас потемніло.

18 Бо гора Сіон опустіла, лисиці бродять по ній!

19 Ти ж, Господи, повіки перебуваєш; престол твій з роду й до роду.

20 Чому ти нас назавжди забуваєш і нас так надовго покидаєш?

21 Наверни нас, Господи, до себе, і ми повернемось: обнови наші дні, як було колись.

22 Невже ти зовсім нас відкинув, на нас без міри прогнівався?