«Жаден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові й мамоні служити!» (Євангелія від св. Луки 16:13)

Книга Пророка Варуха 3

Глава:

Благання про визвіл 1-8; шлях до мудрости 9-31; вона Божа 32-36; і уділена людям 37-38

1 Господи Вседержителю, Боже Ізраїля, душа скорботна й дух прибитий взиває до тебе:

2 Вислухай, Господи, і змилуйсь, бо ми згрішили супроти тебе.

3 Ти возсідаєш на троні відвічно, ми ж вікуємо в загибелі.

4 Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! Вислухай молитву тих в Ізраїлі, що призначені на смерть, і синів тих, які згрішили проти тебе, які не слухали голосу Господа, свого Бога, через віщо нас і обсіла біда.

5 Не споминай переступів батьків наших, але згадай того часу про твою могутність і твоє ім'я;

6 ти - Господь, Бог наш, і ми восхвалимо тебе, Господи,

7 бо ти тому вклав острах перед тобою у наше серце, щоб ми прикликали твоє ім'я. Ми прославимо тебе під час нашого вигнання, бож ми викинули з свого серця всю несправедливість наших батьків, які згрішили перед тобою.

8 Ось ми сьогодні на нашому вигнанні, куди ти нас порозкидав на наругу, на прокляття й на кару за всі провини батьків наших, які відступили від Господа, Бога нашого.

9 Слухай, Ізраїлю, заповіді життя, насторож вухо, щоб розсудку навчитись.

10 Чому, Ізраїлю, через віщо сидиш у краї ворожім, марнієш у землі чужосторонній?

11 Ти мертвими опоганився, тебе вважають побіч тих, що в аді.

12 Бо ти полишив джерело мудрости.

13 Якщо б ти ходив шляхом Божим, ти жив би вічно в мирі.

14 Збагни, де знання і де сила, де розум, щоб тобі також знати, де довголіття, де життя, де світло очей та мир.

15 Хто знайшов її місце? Хто ввійшов у її скарби?

16 Де начальники народів і ті, що земних звірів опанували,

17 ті, що з небесним птаством гралися, ті, які накопичували золото й срібло, предмет людського уповання, і майно яких краю не мало?

18 Де ті, що так старанно обробляли срібло, що діла їхні були недослідимі?

19 Нема їх, вони спустились до аду, і на їхнє місце інші постали.

20 Молодші уздріли світло і на землі жили, але дороги мудрости не спізнали,

21 ані її стежок не збагнули, ані її не прийняли; так само й їхні діти далеко віддалились від її дороги.

22 Не було про неї чути в Ханаані, не було її видно у Темані.

23 Навіть сини Агарі, що на цій землі розуму шукають, і купці Мідіяну та Теми, що в притчах розмовляють та розуму шукають, дороги мудрости не взнали, ані стежок до неї не відкрили.

24 Який же він, Ізраїлю, великий, -дім Божий! Яке просторе місце, де володіє він!

25 Великий і безкраїй, звисочений і незміренний!

26 Там велетні народились, славетні спервовіку, високі на зріст, боєздатні.

27 Але не їх Бог собі вибрав, не їм вказав, як прямувати до знання,

28 тим і загинули, не мавши науки, пропали з-за свого безуму.

29 Хто знявсь на небо, узяв її звідти і зніс із хмар додолу?

30 Хто пройшов море, знайшов її, і придбав її за золото найдобірніше?

31 Ніхто не відає її дороги, ніхто стежки її не знає.

32 Та той, хто відає все, знає її; він розумом своїм звідав, - він, який землю утвердив повіки, четвероногими виповнив її;

33 який посилає світло, - і воно йде, закликає його, - і воно його слухається, тремтівши.

34 Зорі блищать на своїх чатах і веселяться;

35 покличе їх, - вони відкликаються: «Ось ми!» І світять радісно для того, хто створив їх.

36 Такий наш Бог; ніхто йому не рівний!

37 Він звідав усі дороги знання і дав його Якову, слузі своєму, Ізраїлеві, улюбленцеві своєму.

38 А потім вона й на землі з'явилась і з людьми перебувала.