«І сказав Саул до свого зброєноші: Витягни меча свого, і пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрізані, і не знущалися надо мною! Та не хотів зброєноша, бо дуже боявся.» (Перша книга хроніки 10:4)

Пророк Наум 2

Глава:

Видовище падіння Ніневії

1 Ось на горах ноги посла доброї новини, що мир оповіщає! Святкуй, о Юдо, твої свята, виконуй твої обітниці, бо Беліял не буде через тебе більше проходити, - він згинув цілковито.

3 Бо Господь велич Якова відновить, як велич Ізраїля; пустошники бо їх спустошили, знівечили їхнє віття виноградне.

2 Пустошник вирушає на тебе. Стань на валу на варті, стережи шлях, підпережи стан свій, збери докупи всю твою потугу.

4 Щити витязів його червоні, вояки в кармазині, а колісниці у вогненному блиску криці, коли готуються до бою; хвилюються кипарисові списи.

5 По вулицях летять шалено колісниці, наввипередки котяться через майдани; на вигляд вони, неначе смолоскипи, неначе блискавки, біжать по всіх усюдах.

6 Він згадує своїх витязів, що спотикаються, бігши, кидаються під мури, і захист уже готовий.

7 Брами рік відкрито, палац зо страху вмліває.

8 Виводять царицю і ведуть у неволю, її слугині стогнуть жалібно, немов голубки, і б'ють себе в груди.

9 Ніневія, немов став, з якого води утікають. «Стійте бо, стійте!» Але ніхто й не озирнеться!

10 «Грабуйте золото, грабуйте срібло!» Ліку нема запасам, сила всілякого дорогоцінного посуду.

11 Спустошена, порожня, в руїнах! Аж серце мліє, трусяться коліна; у кожного біль у крижах, обличчя в усіх поблідли.

12 Де леговище левів, що в ньому левенята зростали, що в ньому походжали лев, левиця та левеня, і ніхто не полохав їх?

13 Лев рвав для своїх левенят кусні, душив для своїх левиць; він наповнював здобиччю свої сховки, й свої ж барлоги лупом.

14 «Оце я проти тебе, - слово Господа сил, - я пущу димом твої колісниці, меч пожере левенят твоїх. Я зітру з землі твою здобич, і голосу твоїх послів не буде більше чути.»