«Які ж великі його знаки! Які ж могутні його чуда! Царство його - царство вічне, і влада його - від роду й до роду!» (Книга пророка Даниїла 3:100 (33))

Пророк Софонія 2

Глава:

Заклик до каяття

1 Збирайтеся докупи, збирайтесь, народе безсоромний,

2 докіль ще рішення не привело того дня, коли всі зникнуть, мов полова; докіль на вас не зійшов палкий гнів Господній, докіль на вас не прийшов день Господнього гніву.

3 Шукайте Господа, ви всі, смиренні краю, що його веління виконували; шукайте справедливости, смиренности шукайте: може, знайдете захист у день Господнього гніву.

4 Бо Газа збезлюдніє, Аскалон опустіє, опівдні з Ашдоду всіх повиганяють, а Екрон викорінений буде.

5 Ой, горе мешканцям помор'я, народові-керетіям! Слово Господнє проти вас, о Ханаане, краю філістимлянський! Я тебе знищу так, що не буде мешканців.

6 Помор'я стане пасовиськом, для пастухів луками, кошарою для овець.

7 Воно дістанеться останкам дому Юди, і вони там пастимуть. Увечорі відпочиватимуть у будинках аскалонських, бо Господь, Бог їхній, до них навідається, і поверне їх з неволі.

8 Я чув наругу Моава та образи синів Аммона, коли вони знущалися над моїм народом і величалися своїм краєм.

9 Тому так певно, як живу я, - слово Господа сил, Бога Ізраїля, - Моав напевне, як Содом, буде, сини ж Аммона, як Гомора: кропиви займищем, проваллям соли, пустинею навіки. Останок мого люду займе їх як здобич, решта мого народу їх забере у спадщину.

10 Це буде їм за їхню гординю, за те, що глузували й величались над народом Господа сил.

11 Страшним Господь їм стане, бо вигубить усіх богів землі, й тоді всі острови народів поклоняться йому, кожен із свого місця.

12 І ви, етіопи, теж поляжете від меча мого.

13 Він і на північ простягне свою руку і знищить Асирію. Він з Ніневії зробить руїну, суху, немов пустиня.

14 І всі звірі різноманітні стадами спочиватимуть посеред неї. І пелікан і чапля ночуватимуть на різьбових її окрасах, і сови співатимуть у вікнах, і опустіння буде на одвірках, бо окладини кедрові зникнуть.

15 Оце - воно те місто, те веселе, що сиділо собі безпечно й що мовляло у своїм серці: "Я! Немає більш нікого побіч мене!" І як же воно стало руїною, леговищем для звірів? Хто лиш проходитиме попри нього, - засвище й махне рукою.