Савонарола, Джироламо (1452-98) - італ. релігійний реформатор, проповідник, абат домініканського монастиря у Флоренції.
Саддукеї - течія в іудаїзмі (ІІ ст. до н.е. - І ст. н.е.), відзначалася раціоналізмом.
Сакральне (лат. священне) - на відміну від мирського, те, яке пов`язане зі сферою божественного: віра, таїнства, культ.
Сатана - Див. Диявол.
Сатанізм - 1) поклоніння Сатані. 2) рух, започаткований на межі ХІХ та ХХ ст. Е.О.Кроулі.
Свідки Єгови - релігійна течія, заснована в США в кін. ХІХ ст. Ч.Расселом. С.Є. використовують біблійну (в т.ч. христ.) термінологію.
Святе Письмо - сакральні тексти певної релігії. В христ. С.П. є Біблія, в іуд. - Танах, в ісламі - Коран.
Святий Дух - див. Бог-Святий Дух, Трійця.
Святий Переказ - (христ.) постанови семи Вселенських соборів, праці отців церкви - в православ`ї, в католицизмі крім цього - постанови та енцикліки Папи Римського.
Святі - (христ., іслам.) праведники, яким дароване вічне блаженство. Див. Канонізація.
Святі Дари - (христ.) хліб та вино, що перетворюються на Тіло та Кров Христові під час літургії.
Святість - (христ., ісл.) вільність від влади гріха і позначеність божественною благодаттю.
Священнослужитель - (прав., кат.) служитель релігійного культу в сані єпископа, пресвітера (священика) та диякона.
Священство - (прав., кат.) таїнство посвячення в священнослужителі, яке виконується єпископом.
Священне - шановане в певній релігії як таке, що пов'язане зі світом абсолютних цінностей. Див. сакральне.
Секта (лат. вчення) - як правило, зовнішня назва релігійних об`єднань, що виникають як опозиційні щодо традиційних церков.
Семінарія (лат. розсадник) - (прав., кат)середній навчальний заклад для підготовки священнослужителів.
Серафіми (євр. світоносні) - чин ангелів.
Серафім Саровський (1760-1833) - преподобний, один з найшанованіших рос. прав. святих, відомий своїми зціленнями та пророцтвами.
Символ віри - (прав., кат.) молитва, що вміщує коротке зведення догматів церкви.
Синагога (грецьк. місце зібрання) - молитовний будинок та громада в іудаїзмі.
Синедріон (грецьк. рада) - вищий судовий та політичний орган в Іудеї на межі н.е., підпорядкований римській владі.
Синергія (від грецьк. співробітництво)- (христ.) поєднання людських зусиль та благодаті у справі спасіння.
Синод (грецьк. зібрання) -дорадчий орган при православних патріархах та при Папі Римському; іноді - вища церковна інституція (в Росії з 1721 р. по 1917 р.).
Сіон - пагорб в Єрусалимі, місце резиденції та фортеці Давида.
Скинія (грецьк. намет) - (бібл.) пересувний храм в часи мандрувань єврейського народу пустелею, прообраз Храму Єрусалимського та християнського храму.
Скит (грецьк.) - (прав.) вид монастирів, розміщених у віддалених, пустельних місцях.
Скрижалі - (бібл.) кам'яні плити, на яких було вибито заповіді, отримані Мойсеєм від Бога на горі Синай.
Собор - (христ.) 1) головний храм міста або монастиря; 2) зібрання представників духовенства певної церкви, або кількох церков. Виділяють Вселенські та помісні С.
Соборність - центральне поняття вчення в православній філософії про добровільне об'єднання людей у лоні церкви на основі любові до Бога та до ближнього, що гармонійно вирішує проблему співвідношення особистості та соціуму. Започатковане А.С.Хомяковим, підтримане В.С.Соловйовим та ін.
Соломон (965-928 р. до н.е.) - біблійний цар, що побудував Єрусалимський Храм. Його вважають автором деяких текстів Старого Завіту.
Сотеріологія (грецьк.) - вчення про спасіння, частина богослов`я в різних релігіях.
Софія (грецьк. знання, мудрість) - поняття в античних, гностичних, іуд. та христ. вченнях, що є уособленням розумності створеного світу, іноді ототожнюється з Премудрістю Божою.
Спасіння - в більшості релігій вільність від гріха та досягнення вищого блаженства. Див. Рай.
Спірітизм (від лат. душа, дух) - містична течія з ХІХ ст., прихильники якої практикували спілкування з духами та душами (в т.ч. померлих) з допомогою певних способів або з допомогою медіумів.
Сповідь - зізнання віруючого у своїх гріховних діяннях та помислах. В православ'ї та католицизмі С. здійснюється перед священиком в таїнстві покаяння.
Споглядання - в містичних традиціях практика зосередження та спрямування "внутрішнього зору" на Бога.
Спокуса - випробування, в якому проявляються праведні або гріховні властивості душі людини.
Стигмати (грецьк. знак) - виразки на тілі деяких подвижників, що утворююються на місцях, де у розіп'ятого Ісуса Христа були рани від тернового вінця та цвяхів.
Страсний тиждень - (христ.) тиждень перед Пасхою, коли згадують страждання Ісуса Христа.
Страшний суд - (христ.) суд Христа над усіма людьми, який буде проведено відбудеться під час його другого пришестя.
Схима (грецьк.) - (прав.) вищий ступінь чернецтва, який обумовлює суворий монастирський режим та затворництво.
Схоластика (від лат. школа) - (кат.) релігійна філософія, що розвивалася в монастирських школах Європи в ХІ - ХVІ ст.
