«Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида ...» (Євангелія від Луки 1:31-32)

Хто є Ісус Христос?

Ісус є Божим подарунком любові для тебе. Бог є любов.

"Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили. Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи."
(1 Івана 4:9-10)


Ісус – Син Божий

В Біблії мовиться, що Ісус – син Божий. Основні напрямки християнства вважають, що Ісус – це друга особа Святої Трійці.

Про майбутнє пришестя на землю Ісуса було відомо задовго до Його народження:

"Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл."
(Ісаї 7:14)


"Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!"
(Ісаї 9:5-6)


Майбутній цар, про якого пророкував Ісаїя, був народжений в хліву і лежав в яслах. Про Його народження була звістка пастухам:

"Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь."
(Луки 2:10-11)


Матір’ю Ісуса стала праведна і чиста Діва Марія, яку вибрав Господь

"А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія. І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця. А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?... І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. Бо для Бога нема неможливої жадної речі! 38 А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї."
(Луки 1:26-37)


Життя Ісуса до Його земного народження

В Новому Заповіті словами самого Христа розказується про Його існування до того, як Він став людиною на ім'я Ісус. Дослівно Він сказав:

"Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є."
(Івана 8:58)


Це означає, що Він існував ще до народження Аврама. Отже, Він був Богом, до сотворення людини.

Для чого Ісус прийшов на землю?

Ісус прийшов на землю для того, щоб той, хто вірить в Нього отримав життя вічне (Івана 3:16). Ісус добровільно приніс себе в жертву, щоб Його діти (і, відповідно, діти Бога) змогли отримати життя вічне. Адам теж міг зробити це, але став грішним. Через це падіння людство було відлучено від єдиного Істинного Бога. Гріх віддалив нас від Бога. Зараз, будучи вже зрілими, ми можемо покаятися і хреститися, щоб Дух Святий зійшов на нас. Ісус прийшов на землю, щоб віддати своє життя (тобто, померти) за те, щоб ми могли мати життя вічне з Ним і Отцем. Своєю смертю Він спокутував гріхи людства, щоб люди знов змогли повернутися до Бога через Дух Святий.

Всі ми смертні, але у всіх нас є можливість отримати життя вічне. Ми не можемо вічно існувати в своїй фізичній оболонці, оскільки наше в ній перебування тимчасове. Всі мертві, почувши голос Божий, оживуть (Івана 5:25-26).

Смерть Ісуса

Євреї не вірили, що Ісус був Месією, присланим Богом Отцем. Вони чекали, що Месія стане їх земним царем. Представники Римської верхівки стьобали батогами і били Його. Пілат прислухався до побажання натовпу, який вимагав смерті Ісуса. Він повинен був померти поволі і болісно. Це називалося смертю через розп'яття і подібне покарання використовувалося у Греків і Римлян для найзапекліших злочинців. Смерть Сина Божого повинна була бути болісною і жахливою.

Ось, що про смерть Ісуса сказав пророк Ісая:

"А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!"
(Ісаї 53:5)


Ісус знав як і коли Він помре, але все ж таки з готовністю йшов на це. Він намагався розказати про це учням, але вони не розуміли Його.

"І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина. Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований, і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!"
(Луки 18:31-33)


Воскресіння і Вознесіння Ісуса

"А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі, та й застали, що камінь від гробу відвалений був. А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса. І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них. А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, бо воскрес!"
(Луки 24:1-6)


"І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись. А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю. І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь."
(Луки 24:51-53)


Царство Боже

Ісус прийшов в світ, щоб стати царем в Царстві, яке повинен був створити Бог Отець. Його царство не повинне було мати нічого спільного із лукавим часом (Галатів 1:4). Господь дасть Йому престол Давида, і царюватиме Він над домом Якова (Ізраїлем) навіки, і Царству Його не буде кінця (Луки 1:32). І була дана Йому всяка влада на небі і на землі після того, як Він повстав з мертвих по волі Бога Отця (Матвія 28:18). Зараз Він сидить праворуч від Бога Отця і є Царем і Богом.

Ісус багато в чому нагадує смертних, але багато в чому відрізняється від нас. Він був більше, ніж звичайна людина. Його спокушали, але він не погрішив (Євреїв 4:15). Він помер, але воскреснув, Він і зараз живий і виконує Свою місію. Ісус – глава церкви.

Ісус і Його учні дотримували всіх Законів Божих, і ми, у свою чергу, повинні чинити так само.

Ісус був визначною особою, але Його життєвий шлях на землі був короткий. Він помер у віці 33 років, але до цього часу Він багато що встиг. Блага звістка полягає в тому, що Ісус, Месія, знов прийде на землю, щоб cудити народи, які забули Єдиного Істинного Бога. Вони не дотримуються Його Законів і вклоняються брехливим богам. Всіх їх чекає покаранная.

Ми, християни, повинні робити все, що в наших силах, щоб жити так, як жив Ісус. Якщо ми чинитимемо так, ми можемо бути упевнені, що будемо бажані для Бога і зможемо потрапити в Царство Боже.