«У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.» (Книга Буття 3:19)

Що після нашої смерті?

Більшість з нас хоча б раз стикалася із смертю. Деякі втратили бабусю або дідуся, інші брата, сестру або друга. Деякі з наших друзів говорять, що мертві знаходяться на небесах, в пеклі, чистилищі або ще в якомусь місці. Деякі вважають, що здатні говорити з мертвими або бачити людей, які вже померли. Що ж говорить нам Бог про смерть? Але перш ніж говорити про смерть, давайте пригадаємо, звідки ж береться життя.

Що є життя?

Зараз, кожний, хто читає цей урок, є живим. Ми – фізичні істоти, ми дихаємо повітрям, наше серце жене кров по нашому тілу. Ми здатні приймати їжу, яка живить наше тіло і підтримує здоров'я. Ми існуємо завдяки Богу (Йов 7:9,10; 10:12; 33:4; Іс 57:16 ). Без Духа Божого життя людське не існувало б (Йов 34:14,15). Дякуючи мудрості Бога ми можемо жити, нам доступні такі земні радощі, як можливість читати, грати, проводити час зі своїми сім'ями і багато що інше.

Покоряючись Богу, ми можемо продовжити наше земне існування (Повт. 11:13-15). Еклезіаст говорить нам, що основним призначенням людини є "Убоятися Бога і дотримувати Його заповідей" (Повт. 30:19-20; Об. 12:17; 14:12; 22:14). Це означає, що і коли б ми не робили, ми повинні прагнути слідувати шляхам Божим. У Повторенні закону 30:19 Бог говорить, що ми повинні вибрати для себе життя і жити. Проте, всім нам відомо, що час від часу кожний з нас не слухається Бога.

Бог дає нам свободу волі. Це означає, що ми самі можемо робити вибір. Підчас нашого земного існування ми в силах слідувати всім законам Бога. Але вибір може бути зроблений і невірний, і тоді ми не слухаємо своїх батьків, не миримося з братами і сестрами або говоримо гидкі речі своїм друзям. Нас чекає смерть, оскільки колись людство впало в гріх (Рим. 5:12, 21; 6:16, 21; 1 Цар. 1:15 ), проте Богом нам дана можливість Життя Вічного (Рим. 6:23).

Що таке смерть?

В Книзі Еклезіаста 9:11 і 3:1-2 мовиться, що кожного з нас чекає смерть, будь ти багатий або бідний, добрий або злий. З нашою фізичною смертю наш дух повертається до Бога (Екл. 3:19-21; 12:7). Людина, яка померла, вже не має здатності мислити (Екл. 9:10). Так само мертві не мають пам'яті (Екл. 9:5). Вони знаходяться неначе уві сні, можливо причиною цьому є те, що вони не усвідомлюють, що відбувається з ними самими, а також з іншими людьми, а також духовними істотами.

Бог не хоче смерті (Єз. 18:32). Він хоче, щоб кожний з нас зробив правильний вибір і продовжував жити. Проте Він ясно говорить про те, що день смерті Його святих пам'ятний в Його очах (Пс. 115:6). День нашої смерті так само більш важливий для Нього, ніж день нашого народження (Екл. 7:1-2). Це пов'язано з тим, що всезнаючий Бог створив досконалий план, який Він дав людству для того, щоб люди могли стати духовними істотами, а, отже, Його дітьми.

Через першородний гріх всі ми смертні (Рим. 5:12; 6:16, 21). Гріх – це порушення закону Божого (1 Ів. 3:4).

Де знаходяться мертві?

Деякі люди вірять, що після смерті немає нічого. Вони вважають, що фізичне існування є кінцевим, а з нашою смертю і воно припиняється.

Відповідь на це питання можемо знайти в Біблії:

"І сказав він до неї: Дай мені сина свого! І він узяв його з лоня її, і виніс його в горницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку. І кликнув він до Господа й сказав: Господи, Боже мій, чи й цій удові, що я в неї мешкаю, учиниш зло, щоб убити її сина? І витягся він тричі над дитиною, і кликав до Господа та казав: Господи, Боже мій, нехай вернеться душа цієї дитини в неї! І вислухав Господь голоса Іллі, і вернулася душа дитини в неї, і вона ожила..."
(1 Царів 17:19-22)


"Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини синагоги один та й говорить: Дочка твоя вмерла, не турбуй же Вчителя! Ісус же, почувши, йому відповів: Не лякайсь, тільки віруй, і буде спасена вона. Прийшовши ж до дому, не пустив Він нікого з Собою ввійти, крім Петра, та Івана, та Якова, та батька дівчати, та матері. А всі плакали та голосили за нею... Він же промовив: Не плачте, не вмерла вона, але спить! І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона. А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: Дівчатко, вставай! І вернувся їй дух, і хвилі тієї вона ожила... І звелів дать їй їсти."
(Луки 8:49-55)


"І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні. "
(Матв. 10:28)


Отже бачимо з цих біблійних цитат, що ми не вмираємо повністю наша душа не вмирає вона повертається до нашого Творця Живого Бога. Господь любить нас і не бажає нашої смерті, тому вмирає тіло та душа залишається живою.

Де перебувають наші душі?

Ісус сказав: "Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас? А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви."
(Івана 14:1-3)


Воскресіння з мертвих

Ісус Христос був першим, хто воскреснув і отримав вічне життя (1 Кор. 15:19-23; Рим. 6:9). Після Своєї смерті Христос був поміщений в склеп. Після цього Бог знов воскресив його до життя.

Своїм воскресіння Ісус знищив силу диявола, котрий мав владу над смертю. Ісус вчинив це тому, щоб звільнити нас від страху смерті. Ми були в страху смерті ціле життя (Євр. 2:14-15).

"Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює. Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові, щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його. Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя. Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть."
(Івана 5:21-25)


Ісус знову прийде

"І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою. І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його."
(Матв. 17:30-31)


"Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч. Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене. Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли? Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли? Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили. Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви. Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі? Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили! І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя."
(Матв. 25:31-46)


Тоді буде мир

"І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди. І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму. І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!"
(Ісаї 2:2-4)


Земля стане родючою й розцвіте квітами. Люди, які були сліпі, глухі або каліки – всі оздоровляться (Ісаї 35).

Диявол буде зв'язаний.

"І бачив я Ангола, що сходив із неба, що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй. І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв'язав його на тисячу років, та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А по цьому він розв'язаний буде на короткий час."
(Об'яв. 20:1-3)


Тоді буде нове небо й нова земля (Об'яв. 20:10) Ісус царюватиме навіки.

"Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!"
(Об'яв. 21:4)


Ті, що вірують в Ісуса Христа, не мають чого боятися смерті і кінця світу. Ми маємо бути мудрими і жити тверезо, праведно і благочестиво, чекаючи славного з'явлення великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа (Тит. 2:12-13).