Якщо всюди шукаєш Ісуса, то без сумніву, знайдеш Його.
А якщо шукаєш себе, то також знайдеш, але собі на погибель.
Бо хто не шукає Ісуса, той собі більше шкодить аніж увесь світ і всі вороги.
Якщо Ісус є з тобою, тоді все йде гаразд і ніщо не видається таким тяжким; а якщо немає Його – все йде тяжко.
Якщо Ісус мовчить у твоєму серці, лиха тоді втіха; а якщо Він хоч одне словечко промовить, відчуєш велику радість.
Чи Марія Магдалина не встала зразу ж з того місця, де плакала, як тільки Марта сказала їй «Учитель є і кличе тебе!» (Йо. 11:28).
Щаслива та година, коли Ісус кличе від сліз до сердечної радости.
Як тобі сумно й тяжко без Ісуса! Який ти нерозумний і пустий, коли бажаєш ще чогось крім Ісуса.
Чи це не буде більша втрата, якщо б ти увесь світ утратив?
Що може дати тобі світ без Ісуса?
Жити без Ісуса – ця тяжке пекло; а з Ісусом бути – солодкий рай.
Якщо Ісус буде з тобою, ніякий ворог не зможе нашкодити тобі.
Хто знайде Ісуса, той здобуде дорогий скарб; такий, що понад всі скарби.
А хто втратить Ісуса, той незмірно багато тратить: більше, ніж увесь світ.
Найбідніший той, хто живе без Ісуса, а найбагатший той, хто – з Ним.
Велика то штука – вміти жити з Ісусом, та й велика мудрість – триматися Його.
Будь покірний і тихомирний, і Він буде з тобою.
Будь побожний та спокійний, й Ісус залишиться з тобою.
Хутко можеш віддалити від себе Ісуса і втратити Його ласку, коли закортить тобі звернутись до світу.
А якщо Його відправиш і втратиш, до кого ж пригорнешся і якого тоді шукатимеш приятеля?
Без приятеля не зможеш щасливо жити, і якщо Ісус не стане твоїм найсердечнішим приятелем, буде тобі сумно і самотньо.
Тому немудро поступаєш, якщо на когось іншого покладаєшся або кимось іншим тішишся.
Треба воліти радше увесь світ на себе нацькувати ніж образити Ісуса.
Із усіх дорогих тобі осіб нехай один тільки Ісус стане твоїм найбільшим улюбленцем.
Маєш любити всіх людей ради Ісуса, а Ісуса – задля Нього самого.
Єдиного Ісуса Христа треба всім серцем любити, бо Він найдобріший і найвірніший за всіх приятелів.
Задля Нього і при Ньому як приятелі, так і вороги нехай будуть тобі дорогими; за них усіх маєш молитися до Ісуса, щоб вони пізнали і полюбили Його.
Ніколи не бажай для себе особливої похвали чи любови, бо це належить єдиному Богу, який рівного Собі не має.
І не бажай собі того, щоб хтось носив тебе в своєму серці, і ти ні в кого не закохуйся: тільки Ісус хай буде в твоєму серці і в серці кожного доброго чоловіка.
Будь чистий, май серце свобідне, не з’єднане ні з яким створінням.
Маєш бути сам-самісінький і чисте серце принести Ісусові, якщо мати спокій і бачити, який солодкий Господь (Пс. 33:9).
Та, правду сказати, не дійдеш до того, якщо тебе не випередить і не притягне до себе Його благодать, щоб ти, нічим не зв’язаний і свобідний, сам душею з Ним єдиним з’єднався.
Бо коли Божа благодать приходить до чоловіка, тоді він набирає сили до всього. А коли вона покидає його, тоді він стає вбогим і слабосилим, немов призначеним для того, щоб біда била його.
Проте він не повинен ані впадати духом, ані в розпуку, а спокійно здатися на волю Божу і все, що стріне його, перетерпіти на славу Ісуса Христа. Бо після зими приходить літо, після ночі звону наступає білий день, а після бурі – ясна погода.
(Уривок з книги «Наслідування Христа» Тома Кемпійський)
