«Тоді зворушився цар і пішов до горниці над ворітьми, заплакав і так говорив, плачучи: Сину мій Авесаломе, сину мій! Сину мій, Авесаломе! О, щоб я був умер замість тебе! Авесаломе, мій сину, сину мій!» (Друга книга Самуїлова 19:1)

Коли Бог чує нашу молитву?

Перед молитвою ми повинні спершу примиритися з тими, кому ми заподіяли зло, і навіть з тими, хто ображається на нас, а потім уже з побожністю та увагою стати до молитви. Під час молитви свій розум ми повинні скерувати так, щоб ми ні про що побічне не думали, щоб серце наше жадало лише одного: як ліпше помолитися і вгодити Богу.  Якщо ж ми молитимемося, не помирившись з ближніми, поспіхом, під час молитви розмовлятимемо чи сміятимемося, тоді наша молитва буде неугодна Богу, такої молитви Бог не буде слухати ("не почує нас") і навіть може покарати.

Для ретельної та посиленої молитви і доброго благочестивого життя встановлені пости.

Піст – це такі дні, коли ми мусимо більше думати про Бога, про свої гріхи перед Богом, більше молитися, каятися, не дратуватися, нікого не кривдити, а навпаки, усім допомагати, читати Закон Божий тощо. А щоб легше було це виконати, потрібно насамперед менше їсти – зовсім не їсти м`яса, яєць, молока, тобто "скоромну їжу", а їсти тільки "пісну" їжу, тобто рослинну: хліб, овочі, фрукти, бо ситна "скоромна" їжа викликає у нас бажання не молитися, а поспати, чи ж, навпаки, розважатися.

Найбільший і найдовший піст буває перед Великоднім святом. Він називається Великим постом.

(Складено за книгою "Закон Божий" Серафима Слобідського, Київ 2003р.)