Ув'язнення Ісуса 1-11; Ісус перед Анною та Каяфою 12-24; Петрове відречення 25-27; Ісус перед Пилатом 28-40
1 Промовивши це, вийшов Ісус із своїми учнями на той бік Кедрон-потоку, де був сад, куди увійшли він та його учні.
2 Юда ж, який його зрадив, знав також те місце, Ісус бо та учні його часто там збиралися.
3 Узявши, отже, Юда відділ війська і первосвященицьких та фарисейських слуг, прибув туди з ліхтарями, смолоскипами та зброєю.
4 Ісус же, знаючи все, що мало з ним статися, вийшов і мовив до них: "Кого шукаєте?"
5 "Ісуса Назарянина", відповіли ті. "Це я", каже їм Ісус. Стояв же і Юда з ними, який його зрадив.
6 І коли він їм сказав: "Це я!" - подалися назад і припали до землі.
7 Тож він спитав їх ще раз: "Кого бо шукаєте?" А вони: "Ісуса Назарянина."
8 "Сказав же вам, - озвавсь Ісус, - що то я. Коли, отже, шукаєте мене, то відпустіть оцих, щоб ішли собі"; -
9 щоб слово те здійснилось, яке був вирік: "З-поміж тих, що їх ти передав мені, не погубив я ні одного."
10 Тоді Симон Петро, який мав меч при собі, добув його і, вдаривши первосвященикового слугу, відрубав йому праве вухо. Малхом звали того слугу.
11 Але Ісус озвався до Петра: "Сховай меч у піхву! Чашу, яку дав мені Отець, - чи не мав би я її пити?"
12 Тоді військовий відділ, тисяцький та юдейські слуги схопили Ісуса і, зв'язавши його,
13 повели спершу до Анни: цей бо був тесть Каяфи, що був первосвящеником того року.
14 А був же то той самий Каяфа, який дав був пораду юдеям: "Ліпше, щоб за народ помер один чоловік."
15 За Ісусом же слідував Симон Петро з ще іншим учнем. А що учень той знаний був первосвященикові, то й увійшов він у двір первосвященика з Ісусом.
16 Петро ж стояв надворі біля дверей. Той інший, знаний первосвященикові учень, вийшов, промовив до одвірної слугині та й увів Петра.
17 Слугиня ж одвірна й каже до Петра: "Чи й ти не з учнів отого чоловіка?" - "Ні", відрік той.
18 Слуги і сторожа, що вогонь розклали, стояли там і грілися, було бо холодно. Отож і Петро стояв там з ними та грівся.
19 І спитав первосвященик Ісуса про його учнів і про його навчання.
20 Ісус же відказав йому: «Говорив я світові отверто. Завжди навчав я у синагозі й у храмі, де сходяться усі юдеї. Нічого не говорив я потайки.
21 Чому мене запитуєш? Спитай он тих, що чули, що я до них промовляв. Вони бо знають, що говорив я.»
22 На ті слова один із сторожі, який стояв там, ударив в обличчя Ісуса, кажучи: "Ось так відказуєш первосвященикові?"
23 Озвався ж Ісус до нього: "Якщо я зле сказав, доведи, що воно погано. А якщо добре, то за віщо б'єш мене?"
24 І відіслав його Анна зв'язаного до первосвященика Каяфи.
25 А стояв там Симон Петро і грівся. От і мовили до нього: "Чи і ти не з його учнів?" І відрікся той, і відказав: "Ні!"
26 Каже тоді один із первосвященикових слуг, родич того, якому Петро відрубав вухо: "Чи ж не тебе я бачив у саду з ним?"
27 Тоді Петро відрікся ще раз. І зараз же півень запіяв!
28 Повели тоді Ісуса від Каяфи у Преторію. Був же ранок. Та не ввійшли вони у Преторію, щоб не осквернитись, а й могти їсти пасху.
29 Вийшов тоді до них Пилат і промовив: "Яке оскарження принесли ви на цього чоловіка?"
30 А ті йому кричать у відповідь: "Якби не був з нього злочинець, не передавали б ми його тобі!"
31 Тож каже їм Пилат: "То беріть собі його ви і судіть за вашим законом." Юдеї ж йому: "Не дозволено нам нікого вбивати!" -
32 Щоб здійснилося слово Ісуса, що сказав, вказуючи, якою смертю має вмерти.
33 І ввійшов Пилат знов у преторію, закликав Ісуса і каже до нього: "Ти цар юдейський?"
34 Ісус же у відповідь: "Кажеш те від себе, а чи інші про мене так тобі оповіли?"
35 "Хіба ж я юдей? - озвався Пилат. -Народ твій і первосвященики передали тебе мені. Що ти таке зробив?"
36 "Царство моє не від світу цього, - відрік Ісус. - Було б моє царство від цього світу, то сторожа моя була б воювала, щоби мене не видали юдеям. Але не звідсіля моє царство."
37 "То ти таки цар?" - мовив до нього Пилат. І відповів Ісус: "Ти кажеш, що я цар. Я на те уродився і прийшов у світ на те, щоб свідчити істину. Кожен, хто від істини, слухає голос мій."
38 "Що таке - істина?" - озвався Пилат до нього. І сказавши те, вийшов знов до юдеїв і каже до них: «Жадної провини не знаходжу я на ньому.
39 Є у вас, однак, звичай, щоб на Пасху відпустив я вам одного. Тож хочете, щоб я вам юдейського царя відпустив?»
40 "Ні, не його!" - знову, закричали ті, - але Варавву!» А був же Варавва розбійник.