«Тоді Саул сказав до Самуїла: Згрішив я, переступивши Господній наказ і твої слова, але я був злякався народу й уволив його волю.» (Перша книга Самуїлова 15:24)

Послання до Ефесян 1

Глава:

Вступ 1-2; Бог від віків вирішив спасти людей 3-14; Христос - голова Церкви 15-23

1 Павло, волею Божою апостол Ісуса Христа, святим, що в Ефесі і вірним у Христі Ісусі:

2 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

3 Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас із неба всяким духовним благословенством у Христі.

4 Бо в ньому він нас вибрав перед заснуванням світу, щоб ми були святі й бездоганні перед ним у любові.

5 Він призначив нас наперед для себе на те, щоб ми стали його синами через Ісуса Христа, за рішенням своєї доброї волі,

6 на хвалу слави своєї благодаті, якою він обдарував нас у любім своїм Сині.

7 У ньому маємо відкуплення його кров'ю, відпущення гріхів, згідно з багатством його благодаті,

8 що її вилляв на нас щедро, у всій мудрості та розумі.

9 Він дав нам пізнати тайну своєї волі, той задум доброзичливий і ухвалений у ньому (Христі),

10 щоб, коли настане повнота часів, здійснити його - об'єднати все у Христі: небесне й земне.

11 У ньому ми стали також спадкоємцями, призначені наперед рішенням того, хто все чинить за радою своєї волі,

12 щоб ми були на хвалу його величі, ми, що вже раніш були свою надію поклали на Христа.

13 У ньому й ви, - почувши слово правди, благо-вість вашого спасіння, в яке ви повірили, - були запечатані обіцяним Святим Духом,

14 що є завдатком нашої спадщини для повного визволення викуплених, на хвалу його величі.

15 Тому і я, почувши про вашу віру в Господа Ісуса і про любов до всіх святих,

16 не перестаю дякувати за вас і згадувати вас у моїх молитвах,

17 щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам дух мудрости та об'явлення, щоб його добре спізнати;

18 щоб він просвітлив очі вашого серця, аби ви зрозуміли, до якої надії він вас кличе, яке то багатство славної спадщини між святими,

19 і яка безмірна велич його сили для нас, що повірили, за діянням могутности його сили,

20 яку він здійснив у Христі, коли воскресив його з мертвих і посадовив на небі праворуч себе,

21 вище від усякого начала, власти, сили й володарства та всякого імени, яке б воно не було, не тільки на цьому світі, але й на тому, що буде.

22 І він усе підкорив під його ноги й вивищив його понад усе, як Голову Церкви,

23 яка є його тілом, повнотою того, що виповнює все в усіх.