«Господи, Боже мого батька Симеона, якому ти дав меч у руку, щоб помститися на чужоземцях, що розв'язали пояс дівчині, їх на сором, що обнажили її тіло, їй на наругу, що осквернили її лоно, їй на неславу.» (Книга Юдити 9:2)

Третє послання Йоана Богослова 1

Привіт і похвала Ґаєві 1-8; лукавий Діотреф 9-10; добрий Димитрій 11-12; привіт 13-15.

1 Старший - улюбленому Ґаєві, якого люблю у правді.

2 Любий, бажаю, щоб тобі в усьому велося добре і щоб ти був здоровим, так, як і душі твоїй ведеться добре.

3 Я дуже був зрадів, коли прийшли брати і засвідчили про твою правду: як ти живеш у правді.

4 Більшої радости не маю від тієї, як довідатися, що мої діти живуть у правді.

5 Любий, ти вірно чиниш у тому, що робиш для братів, зосібна ж для чужинців.

6 Вони свідчили про твою любов перед Церквою. Ти добре зробиш, коли вирядиш їх, як це Богові вгодно.

7 Вони бо вийшли імени його ради, нічого не бравши від поган.

8 Отож, ми мусимо таких приймати, щоб були співробітниками правді.

9 Я писав до Церкви, але Діотреф, що прагне у них бути першим, нас не приймає.

10 Тому, як прийду, згадаю про його вчинки, що він робить, виговорюючи на нас лихі слова. Та цього йому не досить: він і сам братів не приймає, і боронить тим, які хочуть приймати, і з Церкви виганяє.

11 Любий, наслідуй не зло, а добро. Хто добро чинить, той від Бога. Хто чинить зло, той не бачив Бога.

12 А про Димитрія всі свідчать, навіть і сама правда. І ми теж свідчимо й те знаємо, що наше свідоцтво вірне.

13 Чимало мав я тобі написати, але не хочу писати чорнилом та пером;

14 надіюсь незабаром побачитися з тобою, то й поговоримо собі усно.

15 Мир тобі! Вітають тебе друзі. Вітай друзів пойменно.