«Грішників дорога викладена камінням, а на її кінці - прірва пекельна. Хто закон пильнує, той думкам своїм володар: мудрість - вершина Господнього остраху.» (Книга Сираха 20:10-11)

Послання до Галатів 1

Глава:

Заголовок 1-5; напоумлення 6-10; Павло обороняє свій апостольський авторитет 11-24

1 Павло, апостол - не від людей і не через посередництво чоловіка, а через Ісуса Христа і Бога Отця, що воскресив його із мертвих,

2 і всі брати, що зо мною, Церквам Галати.

3 Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,

4 що дав себе самого за гріхи наші, щоб визволити нас від цього віку злого за волею Бога й Отця нашого,

5 якому слава на віки вічні! Амінь.

6 Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і перейшли на іншу євангелію;

7 не те, щоб вона була справді інша, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити Євангелію Христову.

8 Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу, більше за те, ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема!

9 Як ми казали перше, так і нині повторяю: Коли хтось вам проповідує іншу Євангелію, ніж ту, що ви прийняли, -нехай буде анатема!

10 Хіба я отим запобігаю ласки у людей чи в Бога? Хіба намагаюся людям подобатися? Якби я ще й людям хотів подобатися, я не був би Христовим слугою.

11 Звістую вам, брати, що Євангелія, яку я вам проповідував, не є за людською мірою;

12 бож я її не прийняв, ані навчився від людини, лише - через об'явлення Ісуса Христа.

13 Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я несамовито гонив Божу Церкву та руйнував її.

14 Я перевищував у юдействі багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків.

15 Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю,

16 зволив об'явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, то я негайно, ні з ким не радившись,

17 ані не подавшися в Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, пішов в Арабію, а потім знову повернувся в Дамаск.

18 По трьох роках по тому пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і перебув у нього п'ятнадцять день.

19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

20 Те, що пишу вам, то ось перед Богом, що не обманюю.

21 Потім пішов у сторони сирійські та кілікійські;

22 на обличчя ж мене не знали Церкви Юдеї, що у Христі.

23 Вони лиш чули, що той, хто колись гонив нас, тепер проповідує ту віру, яку колись руйнував,

24 і прославляли заради мене Бога.