«Мій Бог послав ангела свого й той затулив пащеки левам, тож вони не скоїли мені ніякої шкоди, бо він визнав мене невинним перед собою, та й перед тобою, царю, я не вчинив нічого злого.» (Книга пророка Даниїла 6:23)

Послання до Євреїв 1

Глава:

Христос - Син Божий 1-4; він понад ангелів 5-14

1 Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків.

2 За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки.

3 Він - відблиск його слави, образ його істоти, - підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині,

4 ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім'я.

5 Кому бо з ангелів він коли мовив: "Син мій єси, я сьогодні породив тебе?" І ще: "Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?"

6 Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: "Нехай поклоняться йому всі ангели Божі."

7 А щодо ангелів мовить: "Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум'я вогненне - слугами своїми."

8 А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти - берло твого царства.

9 Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.»

10 І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса - діло рук твоїх.

11 Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються.

12 Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж - той самий, і літа твої не скінчаться.»

13 До кого з ангелів він коли мовив: "Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком під твої ноги?"

14 Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?