Агнець у супроводі 1-5; ангели оповіщають час суду 6-13; жниво - іспит народів 14-20
1 І глянув я, і от - Агнець стоїть на горі Сіоні, і з ним сто сорок чотири тисячі, що мають ім'я його та ім'я Отця його, написане на чолах своїх.
2 І почув я голос із неба, мов голос вод багатьох і мов голос грому великого; голос, який я почув мов від гуслярів, що гуслярять на гуслах своїх.
3 І співають пісню нову перед престолом і перед чотирма істотами і старшими. І ніхто не міг навчитися пісні, крім ста сорока чотирьох тисяч, що викуплені від землі.
4 Це ті, що з жінками не осквернилися: дівочні вони. Ті, що слідують за Агнцем, куди б не пішов. Вони викуплені з-поміж людей первістки Богу і Агнцю. 5. І в устах їхніх не знайдено омани: непорочні вони.
6 І побачив я іншого ангела, який летів на середині неба, маючи євангеліє вічне благовістити тим, що живуть на землі і всякому народові і племені і язику і людності;
7 і говорив він голосом гучним: "Пострашіться Бога і віддайте йому славу, бо приходить година суду його, і поклоніться йому, що створив небо і землю і море і джерела вод."
8 І інший ангел - другий, слідував, говорячи: "Упав, упав Вавилон великий, що вином шаленства розпусти своєї напоїв усі народи."
9 І інший ангел - третій, слідував за ним, говорячи голосом гучним: «Якщо хто звірові поклоняється і образові його і приймає клейно на чоло або на руку свою праву,
10 також він питиме вино пересердя Божого, зготованого нерозбавленим у чаші гніву його, і мучений буде огнем і сіркою перед ангелами святими і перед Агнцем.
11 Дим мучення їхнього на віки вічні здіймається, і не мають спочинку вдень і вночі ті, що поклоняються звірові і образові його, і якщо хто приймає клейно імени його.»
12 Тут є терпіння святих, які додержують заповідей Божих і віри в Ісуса.
13 І почув я голос із неба, що говорив: "Напиши: Блаженні мертві, що в Господі вмирають віднині. Так! - говорить Дух, - нехай відпочинуть від трудів своїх бо діла їхні слідують за ними."
14 Глянув я, і от - хмара біла,- а на хмарі сидить подібний до сина чоловічого, маючи на голові своїй вінець золотий, і в руці своїй гострий серп.
15 І ангел інший вийшов із храму, скрикнув голосом гучним до того, хто сидів на хмарі: "Пошли серп свій і жни, бо прийшла година жнив, бо достигло жниво землі."
16 І кинув той, хто сидів на хмарі, серп свій на землю, і пожата була земля.
17 І ангел інший вийшов із храму, що на небі, маючи серп гострий.
18 І ангел інший вийшов від жертовника, маючи владу над огнем і покликнув криком великим - тому, хто мав серп гострий, кажучи: "Пошли свій серп гострий і збирай китиці винограду землі, бо дозрілі грона його."
19 І кинув ангел серп свій на землю і зібрав виноград землі, і кинув у велику винотоку гніву Божого.
20 І топтано винотоку за містом і вийшла кров із винотоки аж до вуздечок коней, на тисячу шістсот стадій.