Поява Ісуса над Тиверіядським озером 1-14; Петро - найвищий пастир Христового стада 15-23; заключення 24-25
1 По тому Ісус з'явився своїм учням при Тиверіядському морі. З'явився ж так:
2 Симон Петро, Тома, на прізвисько Близнюк, Натанаїл з Кани Галилейської, сини Заведеєві та ще двоє інших його учнів були разом.
3 Тож каже до них Симон Петро: "Іду ловити рибу." А ті йому: "Підемо й ми з тобою." Отож пішли і сіли в човен. Тієї ночі, однак, не вловили нічого.
4 А як настав уже ранок, стояв над берегомІсус, та не знали учні, що то - Ісус.
5 Каже до них Ісус: "Дітоньки, чи маєте що з'їсти?" Ті йому відповіли: "Ні."
6 Тоді він каже до них: "Закиньте лишень сіті праворуч від човна, то знайдете." І закинули, та неспроможні були вже і витягнути їх: така була там сила риби!
7 Каже тоді отой учень, що його любив Ісус, до Петра: "То - Господь!" Симон же Петро, вчувши, що то Господь, підперезав одежу, був бо роздягнений, - та й кинувся в море!
8 А інші учні припливли човном, -були бо неподалеку від землі, ліктів зо двісті, - та й притягнули сіті з рибою.
9 Коли, отже, вийшли на землю, бачать - жар розкладено, а на ньому риба й хліб.
10 І мовить їм Ісус: "А принесіть тієї риби, що ви її тепер наловили."
11 Пішов Симон Петро, витягнув на землю сіті, повні великої риби - сто п'ятдесят три! - і хоч стільки її було, сіті не перервалися.
12 Мовить до них Ісус: "Ходіть но снідати!" І ніхто з учнів не зважився його питати: "Хто ти?" -знали бо, що то Господь.
13 Підходить тоді Ісус, бере хліб, роздає їм, а й рибу теж.
14 Це втретє вже з'явивсь Ісус учням по тому, як з мертвих воскрес.
15 Коли ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: "Симоне Йонин! Чи любиш ти мене більш, ніж оці?" - "Так, Господи, - відрікає той йому, - ти знаєш, що люблю тебе." Тож мовить йому: "Паси мої ягнята!"
16 І знову, вдруге каже до нього: "Симоне Йонин! Чи любиш мене?" "Так, Господи, - відвічає йому, - ти знаєш, що люблю тебе." І мовить йому: "Паси мої вівці!"
17 І втретє йому каже: "Симоне Йонин! Чи любиш ти мене?" І засмутився Петро, що аж утретє його питає: "Чи любиш мене", - то й каже йому: "Господи, ти все знаєш, ти знаєш, що тебе люблю!" І каже йому Ісус: «Паси мої вівці!
18 Істинно, істинно говорю тобі: Коли ти молодший був, то підперізувався сам і ходив, куди сам бажав. А як постарієшся, то руки свої простягнеш, і підпереже тебе інший та й поведе, куди ти не схочеш.»
19 Сказав же він це, вказуючи, якою то смертю прославить Бога. І промовивши те, сказав йому Ісус: "Іди за мною!"
20 І обернувшись, бачить Петро, що за ним іде учень, що його любив Ісус і що під час вечері схилився йому на груди та й запитав: "Господи, хто той, що тебе зрадить?"
21 Тож побачивши його Петро, каже Ісусові: "Господи, а цей що?"
22 "Якщо я хочу, - відрікає йому Ісус, - щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло? Ти йди за мною!"
23 Отож розповсюдилась чутка серед братів, мовляв, не вмре отой учень. Та не сказав йому Ісус, що не вмре, лише так: "Якщо я хочу, щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло?"
24 Це той учень, який оте свідчить і який оте написав, і знаємо, що його свідчення - правдиве.
25 Є багато ще й іншого, що сподіяв Ісус, - та якби оте все поодинці записати, то, гадаю, і самий світ не змістив би написаних книг. Амінь.