«Своїм святим Господь не зізволив оповісти про всі свої чудеса, що їх Господь Вседержитель укріпив, щоб усе тривало в його величі міцно.» (Книга Сираха 41:17)

Друге послання до Корінтян 10

Глава:

Апостольська влада св. Павла

1 Я ж сам, Павло, особисто благаю вас лагідністю і ласкавістю Христа, - я, коли присутній між вами, - покірний, а коли від вас далеко, сміливий супроти вас.

2 Прошу ж вас, щоб коли до вас прийду, не довелося мені сміливо вживати тієї певности, яку думаю відважно показати супроти деяких, що собі уявляють, начебто ми руководилися чисто тілесними спонуками.

3 Ми живемо як люди, але не воюємо із спонук тілесних,

4 бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна в Бозі на зруйнування твердинь; ми руйнуємо задуми

5 і всяку гордість, що повстає проти спізнання Бога, і беремо в полон усякий розум на послух Христові;

6 ми також готові покарати всякий непослух, як тільки ваш послух буде звершений.

7 Ви дивитеся на зовнішній вигляд. Коли хтось певний, що він Христовий, нехай розміркує ще раз у самім собі, що так, як він Христовий, так само й ми.

8 Бо якби я хвалився занадто нашою владою, що її нам Господь дав на збудування, а не на руїну вашу, я б не соромився,

9 - щоб не здавалося, що намагаюся листами вас налякати.

10 Листи його, мовляв, важкі та повні сили, але виглядом тіла він недолугий, і мова його - жалюгідна.

11 Такий нехай знає: які ми словом у листах неприсутніми, такі й будемо ділом присутніми.

12 Ми не відважуємося рівняти себе чи прирівнювати до деяких із тих, які самі себе поручають; та їм, які міряють самих себе на собі самих та прирівнюють самих себе до себе самих, бракує глузду.

13 Ми ж не будемо хвалитися надмірно, але за мірою правила, що його Бог призначив як мірку, щоб аж до вас прибути.

14 Ми бо не розтягаємося над міру, а воно було б так, якби ми до вас не прибули; ми ж таки й справді до вас прибули з Євангелією Христовою.

15 Не хвалимося також і чужими трудами над міру, але маємо надію, що й ми, коли ростиме ваша віра, звеличимося між вами за нашим правилом над міру;

16 і звіщатимемо Євангелію ген поза вами, не хвалившися готовим на чужому полі.

17 А хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.

18 Бо не той випробуваний, хто себе самого поручає, а той кого Бог поручає.