«Тим я й спорудив тобі дім на мешкання, місце, де ти повіки будеш жити. І обернувся цар лицем, і поблагословив усю ізраїльську громаду» (Перша книга царів 8:13-14)

Одкровення Йоана Богослова 9

Глава:

П'ята сурма 1-12; шоста сурма 13-21

1 І п'ятий ангел посурмив, і я побачив зірку, що з неба впала на землю; і дано їй ключ від колодязя безодні;

2 і вона відкрила колодязь безодні, і піднявся дим із колодязя, мов дим із печі великої; і затьмилося сонце і повітря від диму із колодязя.

3 А з диму вийшла сарана на землю і дано їй владу, як мають владу скорпіони на землі.

4 І сказано їй, щоб не шкодила траві земній, ні всякій зелені, ні всякому дереву, але тільки людям, що не мають печаті Бога на чолах своїх.

5 І дано їй, щоб не убивала їх, але щоб катувалися п'ять місяців; катування ж їх - як катування від скорпіона, коли вжалить чоловіка.

6 У ті дні шукатимуть люди смерть, та не знайдуть її; бажатимуть умерти, та втече смерть від них.

7 А виглядом сарани подібні до коней, приготованих на війну; на головах її - мов вінці, подібні до золота, лиця її, мов лиця людей;

8 мала волосся, мов волосся жінок, і зуби її, мов у левів були;

9 мала броні, мов броні з заліза, а звук від крил її, мов звук від колісниць із кіньми численними, що біжать на битву.

10 Мала хвости, ніби в скорпіонів, і жала; а в хвостах її - сила її: шкодити людям п'ять місяців.

11 І мала над собою царя, ангела безодні: ім'я його по-єврейськи "Аввадон", а по-грецьки "Аполліон".

12 Горе одно минуло. От, ідуть іще два горя після нього.

13 І шостий ангел посурмив, і я почув голос один від чотирьох рогів жертовника золотого, що перед Богом,

14 говорив до шостого ангела, який мав сурму: "Пусти чотирьох ангелів, що зв'язані при річці великій Ефраті."

15 І випущено чотирьох ангелів, приготованих на годину і день і місяць і рік, щоб могли умертвити третину людей.

16 Число вояцтва кінноти - дві міріяди міріяд; і я чув число їх.

17 І я бачив коней у видінні і на них вершників, що мали броні вогнені і гіяцинтові і сірчані; голови коней - мов голови левів, а з рота виходив огонь і дим і сірка.

18 Трьома карами цими вбита була третина люду: огнем і димом і сіркою, що виходили з їх ротів.

19 Бо сила коней у роті їх заключена і в хвостах їх; а хвости їхні подібні до гадюк - маючи голови - і ними шкодять.

20 А решта люду, котрі не побиті карами цими, не покаялися в ділах рук своїх, щоб не поклонялися демонам та ідолам золотим і срібним і мідним, і камінним і дерев'яним, які ані бачити не в силі, ані чути, ані ходити.

21 І не покаялися в убивствах своїх, ні в чарівництвах своїх, ні в розпустах своїх, ні в крадіжах своїх.