Золотий телець 1-6; гнів Господень 7-14; Мойсей розбиває таблиці Завіту 15-24; кара та помилування 25-35
1 Коли народ побачив, що Мойсей забарився, не сходив з гори, збився він юрбою коло Арона та й каже до нього: "Ану, зроби нам бога, щоб він ішов поперед нас! Бо отой Мойсей, той чоловік, що вивів нас з Єгипетської землі, - не знаємо, що з ним сталося."
2 Сказав же Арон до них: "Повиймайте золоті ковтки, що в ухах жінок ваших, синів та дочок ваших, та й принесіть до мене."
3 І повиймали всі люди золоті ковтки, що були в них у вухах, і поприносили до Арона.
4 Позбирав він їх з їхніх рук, розтопив у формі та й виробив з них вилитого бичка. А вони загукали: "Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі!"
5 Арон, побачивши це, спорудив перед ним жертовник і проголосив: "Узавтра свято на честь Господа."
6 Повставали вони рано-вранці й учинили всепалення й мирні жертви, а потім посідали люди їсти й пити, і знову встали забавлятися.
7 Господь сказав Мойсеєві: «Іди притьмом наділ, бо зіпсувався народ твій, що ти вивів з Єгипетської землі.
8 Занадто скоро звернули вони зо шляху, що я був вказав їм. Зробили собі литого тельця, поклонились перед ним, принесли йому жертву та й кажуть: Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі.»
9 І говорив далі Господь до Мойсея: «Дивлюсь я на цей народ і бачу, що народ цей твердолобий.
10 Тож тепер полиш мене; нехай запалає мій гнів на них та хай винищу їх. З тебе ж виведу народ великий.»
11 Та Мойсей благав Господа, Бога свого, кажучи: «Навіщо, Господи, палатиме гнів твій на народ твій, що ти вивів з землі Єгипетської потужною силою й міцною рукою?
12 Навіщо мали б єгиптяни говорити: На лихо вивів він їх, щоб повбивати їх у горах та вигубити їх з лиця землі? Відверни ярість обурення твого та зміни гнів на милість супроти твого народу.
13 Згадай Авраама, Ісаака й Ізраїля, слуг твоїх, що їм клявся собою цими словами: Розмножу ваше потомство, як зорі небесні, і всю ту землю, що обіцяв, дам нащадкам вашим у віковічну посілість.»
14 І відвернув Господь те лихо, що надумав був навести на свій народ.
15 І повернувшися, став Мойсей сходити з гори з двома таблицями свідоцтва в руці, таблицями, записаними обабіч, були бо списані з одного й з другого боку.
16 Таблиці ж були ділом Божим, і письмо - Божим письмом, виритим на таблицях.
17 Почув Ісус голос людей, що гаморили, та й каже до Мойсея: "Воєнний сполох у таборі!"
18 Мойсей же відповів: "Не перемоги гомін, та й не поразки плач: голос пісень я чую."
19 І як наблизився до табору, побачив бичка й танки, тож запалав гнівом Мойсей та й кинув таблиці з рук і розбив їх під горою.
20 Схопив він бичка, що вони були зробили, та й спалив його на вогні і розтовк його на порох, висипав у воду та й дав її пити синам Ізраїля.
21 Спитав Мойсей Арона: "Що тобі заподіяли ці люди, що ти навів на них такий великий гріх?"
22 Відповів Арон: «Нехай не палає гнівом мій пан; ти сам знаєш цих людей, як їх тягне до зла.
23 Сказали вони мені: Зроби нам бога, щоб ішов поперед нас; бо отой чоловік, Мойсей, що вивів нас із Єгипетської землі, - не знаємо, що з ним сталося.
24 Я відповів їм: У кого є золото, нехай здійме з себе. І вони пооддавали мені, а я вкинув його в огонь і вийшов цей бичок.»
25 Побачив Мойсей, що народ розгнузданий, а розгнуздав його Арон на сором перед його противниками,
26 і став Мойсей на воротях до табору та й каже: "Хто за Господа, до мене!" І зібрались коло нього всі сини Леві.
27 І сказав їм: "Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Підпережіть кожен меча свого при боці, перейдіть табором сюди й назад, від воріт до воріт, вбиваючи кожен своїх рідних братів, приятелів ваших і сусідів."
28 Вчинили сини Леві по слову Мойсея; і полягло того дня з народу до трьох тисяч люду.
29 І сказав Мойсей: "Посвятіть себе сьогодні Господеві, кожен проти свого сина й проти свого брата, щоб на вас сьогодні зійшло благословення."
30 Другого ж дня сказав Мойсей до народу: "Великого гріха допустились ви! Та я вийду оце до Господа; може спокутую ваш гріх."
31 Повернувсь Мойсей до Господа та й каже: «Ой, величезним гріхом провинились ці люди; зробили собі бога із золота.
32 Ой, коли б ти простив їхній гріх! А ні, то викресли мене з твоєї книги, що ти написав.»
33 Сказав Господь Мойсеєві: «Хто згрішив проти мене, того викреслю з моєї книги.
34 Нині ж іди, веди людей туди, куди я заповідав тобі. Ось ангел мій ітиме поперед тебе, а як навідаюсь до них, я покараю їх за їхній гріх.»
35 І покарав Господь народ за те, що поклонявся бичкові, якого зробив Арон.