І Книга Самуїла 28

Чарівниця в Ен-Дорі

1 Того часу зібрали філістимляни свої загони, щоб іти на війну проти Ізраїля, і Ахіш сказав до Давида: "Мусиш знати, що ти з твої - ми людьми вирушиш зо мною в похід."

2 Давид відповів Ахішеві: "Тепер побачиш, що спроможеться довести твій раб." І каже Ахіш до Давида: "Отак я тебе зроблю назавжди охоронником моєї особи."

3 Самуїл умер, і ввесь Ізраїль за ним плакав, і поховали його в Рамі, його місті. Саул повиганяв був із краю чарівників і віщунів.

4 Зібрались філістимляни й прийшли та отаборились у Шунемі. Саул теж зібрав усього Ізраїля, й отаборилися вони в Гільбоа.

5 Та як побачив Саул філістимлянський табір, злякався, й серце в нього затремтіло.

6 Питав Саул у Господа, але Господь не відповів йому нічого, ні через сон, ні через Урім, ні через пророків.

7 Тоді Саул звелів своїм слугам: "Знайдіть мені жінку-чарівницю. Піду до неї та спитаю." Його слуги йому відповіли: "Є така жінка-чарівниця в Ен-Дорі."

8 Скинув Саул свою одежу, надяг на себе другу й пішов з двома супровідниками. І коли вони вночі прийшли до жінки, він сказав: "Поворожи мені, будь ласка, привидом і виклич мені того, кого я назву тобі."

9 Жінка ж йому відповіла: "Ти знаєш, що зробив Саул, як викорінив із землі чарівників і віщунів. Навіщо ж ставиш сіть на мою душу, щоб мене вбити?"

10 І поклявсь їй Саул Господом: "Як живе Господь, не буде на тобі провини в цій справі."

11 Спитала тоді жінка: "Кого маю вивести тобі?" Він відповів: "Виведи мені Самуїла."

12 Якже побачила жінка Самуїла, скрикнула на ввесь голос і сказала до Саула: "Чого ти мене обманув? Ти ж Саул!"

13 Цар відповів їй: "Не бійся! Що бачиш?" Жінка сказала до Саула: "Бачу я, щось божеське виходить із землі."

14 Спитав її: "Який він з виду?" Та відповіла: "Виходить старий чоловік, загорнутий у довгу одежу." І зрозумів Саул, що то був Самуїл, припав обличчям до землі й поклонився.

15 І Самуїл промовив до Саула: "Чого мене тривожиш? Навіщо викликав мене?" Саул відповів: "Дуже мені скрутно: філістимляни воюють на мене, а Бог відступився від мене й не відповідає мені більше ні через пророків, ні в снах; от я й викликав тебе, щоб ти мене навчив, що мені чинити."

16 Самуїл сказав: «Чого ж мене питаєш, якщо Господь відступив від тебе й став проти тебе?

17 Господь вчинив тобі те, що об'явив був через мене: він забере в тебе з руки царство й віддасть ближньому твоєму - Давидові.

18 Що ти не слухав Господнього голосу й не здійснив його палкого гніву на Амалека, то, власне, Господь сьогодні так учинив з тобою.

19 Господь видасть також Ізраїля з тобою в руки філістимлянам. Узавтра ти й твої синя будете зо мною, та й ізраїльський табір видасть Господь у руки філістимлянам.»

20 І приголомшений Саул на ввесь зріст упав на землю, бо так сильно був злякався слів Самуїла, а до того ж у ньому не було вже й сили, бо він не їв нічого ввесь день і всю ніч.

21 Приступила ж жінка до Саула і, бачивши, як він перелякався, каже до нього: «Дивись, послухала тебе твоя слугиня, не побоялася за своє життя й зважила на слова твої, що їх ти сказав мені.

22 Тож послухай і ти, прошу, голосу раби твоєї: дам тобі шматок хліба; покріпись, щоб мати силу піти в дорогу.»

23 Та він затявсь і мовив: "Не їстиму нічого." І заходились умовляти його слуги, а й жінка, і він їх послухав: устав Із землі й сів на ліжку.

24 А було в жінки годоване телятко вдома; от і зарізала вона його притьмом, узяла муки, замісила, спекла коржів без закваски

25 й подала Саулові та його слугам, і вони, попоївши, встали й ще тієї ж ночі пустились у дорогу.