«І сказав Бог Соломонові: За те, що в тебе це було на думці, і ти не просив багатства, скарбів і слави, ані смерти твоїх ворогів, ба навіть не просив довгого віку, а просив собі мудрости й знання, щоб правити моїм народом, над яким я настановив тебе царем» (Друга книга хроніки 1:11)

ІІ Книга Царів 21

Глава:

Манассія 1-18; та Авон 19-26; юдейські царі

1 Було Манассії 20 років, як став царем, і царював він 55 років у Єрусалимі. Мати його звалась Хефціва.

2 Він чинив те, що Господеві було не довподоби, перейняв гидоти тих народів, що їх Господь прогнав перед синами Ізраїля.

3 Він відбудував знов узвишшя, що батько його Єзекія зруйнував був, поставив жертовник Ваалові, зробив Ашеру, як робив Ахав, ізраїльський цар, і поклонявся усьому військові небесному, і служив йому.

4 Спорудив також жертовники й у Господньому храмі, що про нього Господь сказав: “В Єрусалимі покладу моє ім'я.”

5 Побудував в обох дворах Господнього храму жертовники всьому війську небесному.

6 І провів сина свого через вогонь, і ворожив та віщував, і позаводив викликачів мертвих та знахурів; багато поганого чинив перед Господом, викликаючи його гнів.

7 Поставив тесаного боввана Ашери, що його зробив у храмі, що про нього говорив Господь Давидові й його синові Соломонові: “В цьому храмі й у Єрусалимі, що я вибрав з усіх колін Ізраїля, покладу я моє ім'я навіки.

8 Я не допущу більше, щоб нога Ізраїля блукала далеко від землі, яку я дав батькам їхнім, аби тільки вони дбали, щоб чинити, як я повелів їм, за законом, що заповідав їм слуга мій Мойсей.”

9 Та вони не послухали; а Манассія довів їх до того, що вони чинили гірше, ніж ті народи, що Господь вигубив був перед синами Ізраїля.

10 Тоді Господь промовив через своїх слуг пророків:

11 “За те, що Манассія, юдейський цар, чинив такі гидоти, коїв понад усе те, що виробляли аморії, які були перед ним, і ввів у гріх своїми бовванами й Юду,

12 за те, -так говорить Господь, Бог Ізраїля, -я наведу на Єрусалим і на Юду таке лихо, що у кожного, хто про те почує, дзвенітиме в обох вухах.

13 Я протягну над Єрусалимом такий самий шнур, як над Самарією; таку саму вагу, як над домом Ахава. Я витру Єрусалим так, як витирають полумисок і, витерши, перевертають.

14 Я відкину останок мого спадкоємства й видам їх у руки їхніх ворогів; вони стануть здобиччю й лупом усіх своїх ворогів

15 за те, що чинили зло в моїх очах і гнівили мене, з того часу, як їхні батьки вийшли з Єгипту аж по цей день.”

16 Манассія пролив також дуже багато безвинної крови, так що сповнив нею Єрусалим від краю до краю, окрім тих гріхів, у які він увів Юду - чинити зло в очах Господніх.

17 Решта дій Манассії, усе, що він чинив, гріхи, яких він допустився, записані у літописній книзі юдейських царів.

18 І спочив Манассія із своїми батьками, і поховали його в саду при його палаці, в саду Уззи. Замість нього став царем його син Амон.

19 Було Амонові 22 роки, як став царем, і 2 роки царював він у Єрусалимі. Мати його звалась Мешул-лемет, дочка Харуца, з Йотви.

20 Він чинив те, що Господеві було не довподоби, як чинив батько його Манассія,

21 і ходив в усьому дорогою, якою ходив його батько, і служив бовванам, яким служив його батько, і поклонявся їм.

22 Він покинув Господа, Бога своїх предків, і не ходив Господньою дорогою.

23 Слуги Амона змовились проти нього й убили царя в його палаці.

24 Люди ж повбивали усіх тих, що були змовились проти царя Амона, й на місце його настановили царем його сина Йосію.

25 Решта дій Амона, що він чинив, записані у літописній книзі юдейських царів.

26 І поховали його в його гробі, в саду Уззи. Замість нього став царем його син Йосія.