«На початку сотворив Бог небо й землю. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. І сказав Бог: Нехай буде світло! І настало світло.» (Книга Буття 1:1-3)

І Хронік 20

Глава:

Здобуття Рабби 1-3; поодинокі звитязькі вчинки 4-8

1 На другий рік, під той час, коли царі звичайно виступають у похід, вивів Йоав ціле військо й, спустошивши Аммон-край, прийшов і обліг Раббу. А Давид зостався в Єрусалимі; Йоав же, завоювавши Раббу, зруйнував її

2 Тоді Давид узяв корону, що була на голові в Мілкома, - а важила вона один талант золота, і на ній було дороге каміння, - і поклали її Давидові на голову; здобичі теж вельми багато виніс він із міста.

3 А людей, що були в ньому, вивів і приставив до роботи пилою, залізними рискалями й сокирами. Те саме зробив Давид і з усіма аммонськими містами. І повернувся Давид і все військо в Єрусалим.

4 Потім почалась війна з філістимлянами в Гезері. Тоді Сібхай з Хушу побив Сіппая, одного з нащадків рефаїв і вони упокорились.

5 І знову була війна з філістимлянами, й Елханан, син Яіра, побив Лахмія, брата Голіата, з Гату, що в нього ратище списа було, як навій ткацький.

6 Потім була ще битва в Гаті. Там був один високий на зріст чоловік, що в нього було по шість пальців, усіх 24. І він так само був з потомків рефаїв.

7 Він брав на кпини Ізраїля, але Йонатан, син Шіми, Давидового брата, розбив його.

8 Це були ті, що походили від Рафи в Гаті; вони згинули від руки Давида та від руки слуг його.