«Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім'я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.» (Євангелія від Матея 1:20-21)

І Хронік 22

Глава:

Давид і будова святині

1 Тому й постановив Давид: “Тут буде дім Господа Бога, тут жертовник на всепалення Ізраїлеві.”

2 Звелів Давид зібрати чужинців, що пробували в Ізраїльській землі, і поставив каменярів лупати й тесати каміння на будову Божого дому.

3 Давид наготував також багато заліза на цвяхи, на стулки до дверей та на скоби, і стільки міді, що й не зважити.

4 І кедрини безліч, бо сидонці й тирійці достачали Давидові силу кедрини.

5 Давид думав собі: “Мій син Соломон ще молодий, слабкий хлопчина, а храм, що його треба збудувати Господеві, повинен бути величавий, знаний і славний по всіх краях; оце ж почну я споготовлювати для нього.” І багато наготував Давид перед своєю смертю.

6 Він покликав Соломона, свого сина, і заповів йому збудувати храм Господеві, Богові Ізраїля.

7 Сказав Давид Соломонові: “Сину мій! У мене було на думці самому збудувати храм для імени Господа, Бога мого,

8 але надійшло до мене таке слово Господнє: Ти пролив багато крови й вів великі війни; ти не збудуєш храм моєму імені, бо ти пролив силу крови на землю перед моїм обличчям.

9 Ось народиться у тебе син; він буде людина тиха; і я дам йому спокій від усіх його ворогів навкруги, тому Соломон буде його ім'я, і я дам Ізраїлеві мир та спокій за його часів.

10 Він збудує дім моєму імені; він буде мені сином, а я буду йому батьком і зміцню престол його царства над Ізраїлем повіки. -

11 А тепер, сину мій, нехай Господь буде з тобою і нехай тобі щаститься, щоб ти збудував дім Господеві, Богові твоєму, як він говорив про тебе.

12 Нехай Господь дасть тобі розвагу й розум, коли настановить тебе над Ізраїлем стерегти закон Господа, Бога твого.

13 Тоді ти й будеш щасливий, коли пильно виконуватимеш накази й закони, що Господь заповідав Мойсеєві про Ізраїля. Будь сміливий і мужній, не бійся й не тривожся!

14 Ось я, у своїй бідноті, наготував для Господнього дому 100 000 талантів золота та 1 000 000 талантів срібла, а міді й заліза так багато, що й ваги нема їм. Дерева й каміння я також наготував, а ти додай до них ще більше.

15 Маєш безліч робітників: каменярів, каменотесів та теслів і всяких здатних до різної роботи.

16 Золоту, сріблу, міді та залізу нема й ліку; починай, отже, і роби. Нехай Господь буде з тобою!”

17 Давид повелів ще й усім князям ізраїльським допомагати його синові Соломонові:

18 “Чи не з вами ж Господь, Бог ваш, що дав вам скрізь спокій? Він бо видав мені в руки мешканців краю, і край підбито Господеві та його народові.

19 Схиліте ж тепер ваше серце й душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. Візьмітеся й збудуйте святиню Господа Бога, щоб перенести ковчег Господнього союзу та святий посуд Божий у храм, що має бути збудований для імени Господнього.”