Книга Товита 7

Глава:

У домі Рагуела

1 Коли ввійшли вони в Екбатану, Товія сказав до нього: "Брате Азаріє! Веди мене просто до нашого брата." І повів його ангел у дім Рагуела. Вони застали його саме, як він сидів біля воріт, що до двору, і привітали його перші. Рагуел же до них озвався: "Сердечний вам привіт, браття! Здоровенькі прибули!" І ввів їх до господи.

2 Потім сказав до жінки Едни: "І як же цей юнак схожий на Товію, мого брата!"

3 Една спитала їх: "Звідкіля ви, брати?" Ті їй відповіли: "Ми з синів Нафталі, що забрано їх у неволю в Ніневію."

4 Далі спитала: "Чи знаєте Товита, нашого брата?" Ті ж їй відповіли: "А тож, знаємо його."

5 "Чи він живий-здоровий?" - "Так, живий-здоровий." Тут додав Товія: "Він - мій батько."

6 Скочив Рагуел на рівні ноги, поцілував його й заплакав. Потім заговорив до нього й сказав: "Благословен єси, моя дитино! Ти - син гарного й доброго чоловіка. Яке тяжке нещастя, що осліп такий справедливий та добродійний муж!" І він припав на шию Товії, свого брата, і заплакав.

7 Жінка його Една й собі у сльози над його нещастям, заплакала й дочка їхня Сара.

8 Зарізали вони барана з отари й прийняли їх радо.

9 А як скупалися й помолилися, посідали за стіл, то Товія заговорив до Рафаїла: "Брате Азаріє, скажи Рагуелові, щоб видав за мене сестру мою Сару."

10 Почув таку розмову Рагуел і сказав юнакові: «Їж, пий, і веселися цієї ночі: нема бо, брате, іншого, кому б належало взяти дочку мою Сару, окрім тебе; та й я теж не маю влади видати її іншому мужеві, крім тебе, бо ти мені найближчий родич. Отож тепер, дитино, відкрию тобі правду:

11 Я видав був її вже сімом чоловікам з-поміж братів наших, і всі вони вмирали тієї ночі, коли входили до неї. Отож тепер, моя дитино, їж, пий, і Господь учинить з вами свою ласку.»

12 Товія ж на те: "Не їстиму й не питиму нічого, поки не залагодиш моєї справи." А Рагуел сказав до нього: "Добре! Вона буде тобі дана за рішенням закону Мойсея; бо й самим небом рішено, що вона має бути віддана тобі за жінку. Візьми з собою твою племінницю. Відтепер ти - її брат, а вона - твоя сестра. Вона дана тобі від сьогодні й повіки. Нехай Господь, моя дитино, цієї ночі дасть вам щастя з неба, і вчинить з вами милость і спокій."

13 І прикликав Рагуел дочку свою Сару, і коли та підійшла до нього, взяв її за руку й дав Товії, кажучи: "Візьми її собі за жінку згідно з законом та рішенням, записаним у книзі Мойсея. Вона - твоя, і ти щасливо відведеш її до твого батька. Нехай же Бог, що на небі, пошле вам щастя у дорозі."

14 Потім покликав її матір, звелів принести сувій паперу й написав шлюбний договір, що дає її йому за жінку за рішенням закону Мойсея; опісля щойно почали вони їсти й пити.

15 Потім Рагуел прикликав свою жінку Едну й сказав їй: "Приготуй, сестро, другу кімнату, і введи туди Сару."

16 Пішла вона в спальню й, постеливши, як він сказав їй, ввела її туди й заходилася плакати над її долею. Далі втерла сльози й сказала Сарі:

17 "Бадьорся, доню! Нехай Владика неба дасть тобі замість смутку радість. Кріпись, доню!" Та й вийшла.