«Благословен Бог, що живе повіки; царство його триває вічно. Він бо карає і милує, зводить униз аж до аду й наверх виводить; ніхто руки його не уникне. Славіте його, діти Ізраїля ...» (Книга Товита 13:2-3)

Книга Юдити 12

Глава:

Згубна учта

1 І звелів він увести її туди, де був складений його срібний посуд, і наказав дати їй їсти від страв і пити із свого вина.

2 Але Юдита сказала: "Не буду їсти того, щоб не стати згіршенням. Досить для мене того, що я принесла з собою."

3 Олоферн же до неї: "А як не стане того, що принесла ти з собою, звідкіля нам роздобути такого самого для тебе? Між нами нема нікого з твого народу."

4 Юдита йому відрекла: "Клянусь твоїм життям, мій пане, що твоя слугиня не встигне спожити того, що при собі має, як Господь виконає через мене те, що задумав."

5 І слуги Олоферна привели її до намету, де вона спала до півночі. А як настала ранішня варта, то встала

6 і послала Олофернові сказати: "Нехай мій пан звелить, щоб твоїй слугині можна було вийти на молитву."

7 І Олоферн звелів своїй сторожі не боронити їй того. Три дні пробула вона в таборі. Виходила щоночі в байрак ветульський і милась у таборі біля джерела.

8 Як же вона повернулась, молилась до Господа, Бога Ізраїля, спрямувати її дорогу, щоб піднести синів свого народу.

9 Вона поверталась очищена й сиділа в наметі, аж поки десь підвечір не приносили їй страву.

10 Четвертого дня Олоферн учинив бенкет самим своїм старшинам, не покликавши нікого з тих, що були запрошувані звичайно.

11 Він же мовив до Багоаса, скопця, що був над усім у нього: «Піди но до тієї жінки-юдейки, що в тебе, і умов її, щоб прийшла до нас їсти й пити з нами.

12 Сором був би для нас, якби ми випустили таку жінку, не забавившися з нею. Як же нам не пощастить її переконати, будуть із нас сміятись.»

13 Вийшов Багоас від Олоферна, прийшов до неї та й каже: "Чи не могла б оця красуня-дівчина не барившися піти до мого пана, щоб посісти почесне місце проти нього та пити весело з нами вино, тож стати сьогодні, немов одна з дочок асирійських, що пробувають у палаті Навуходоносора?"

14 Юдита йому на те: "А хто ж така я, щоб перечити моєму панові? Усе, що моєму панові завгодно, я зроблю негайно, й це буде моєю радістю по день моєї смерти."

15 Встала вона й прибралась у свою одежу та у всі жіночі прикраси; а слугиня її пішла перед нею і розстелила на землі для неї перед Олоферном шкуру, що Багоас дав був Юдиті на те, щоб вона, лігши, могла на ній споживати свою щоденну страву.

16 Як же ввійшла Юдита і примістилася, серце в Олоферна забилося, душа його зворушилась, і він весь запалав пристрастю до неї; він з того дня, коли її наглянув, тільки й чигав нагоди, щоб її спокусити.

17 Мовив він до неї: "Пий лишень і веселися з нами."

18 Юдита ж йому: "А вже, пане, буду пити, бо відколи я на світі, мені ніколи не було так весело, як нині."

19 І взяла та й їла і пила перед ним те, що її слугиня зготувала їй.

20 Олоферн був радий з неї і випив силу вина; відколи він народився, ніколи ще не випив стільки за один день.