«Тож дай рабові твоєму розумне серце, щоб він судив твій народ та розбирав між добрим та лихим, бо інакше хто зможе правити тим великим народом.» (Перша книга царів 3:9)

Книга Іова 2

Глава:

Сатана насилає на Іова проказу 1-10; відвідини приятелів 11-13

1 І сталось одного дня, прибули сини Божі, щоб стати перед Господом; прийшов також і Сатана між ними, щоб стати перед Господом.

2 Господь спитав Сатану: "Звідкіля прийшов?" Сатана відповів Господеві й мовив: "Кружляв я по землі та обійшов її навколо."

3 Господь сказав Сатані: "Чи звернув ти увагу на мого слугу Іова? Нема бо на землі нікого, як він, щирого й праведного, богобоязливого й такого, що цурався б зла. Він усе ще держиться своєї досконалости, дарма що ти навів мене на нього, щоб його безвинно погубити."

4 Сатана відповів Господеві й мовив: «Шкуру за шкуру! Усе, що має чоловік, віддасть за свою душу.

5 Та простягни лиш твою руку і торкнись його костей і тіла, і побачиш, чи не лихословитиме тебе увічі.»

6 І промовив Господь до Сатани: "Ось він у твоїй руці! Лише життя його пощади."

7 Вийшов Сатана геть з-перед Господа й ударив Іова лютою проказою від стіп до голови.

8 Взяв Іов черепок, щоб ним чухатися, і сів на попелищі.

9 І каже йому жінка його: "Іще тримаєшся твоєї досконалости? Лихослови Бога і умри!"

10 А він до неї: "Неначе б говорила яка дурна, отаке й ти говориш. Приймали ми добро від Бога, а лиха то й не приймати?" У всьому тому не согрішив Іов своїми устами.

11 Зачувши три приятелі Іовові про все те нещастя, що спіткало його, прийшли, кожен зо свого місця: Еліфаз із Теману, Білдад із Шуаху та Цофар з Наамату. Умовились вони разом, щоб прийти й утішити та розважити його.

12 Але ще здаля кинувши на нього оком, не впізнали його. І заплакали вони вголос, пороздирали на собі одежу й заходилися кидати порох проти неба понад головами.

13 Сиділи вони так коло нього на землі сім день і сім ночей. І ні один не говорив до нього й слова, бачили бо, що біль був великий вельми.