«Коли ангел простягнув був руку на Єрусалим, щоб вигубити його, то Господь зглянувся на лихо та сказав ангелові, що вигублював люд: Досить уже! Затримай твою руку.» (Друга книга Самуїлова 24:16)

Приповідки 11

Глава:

Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

1 Вага фальшива - для Господа гидка, | а вірні важки йому угодні.

2 Як прийде гордість, прийде й ганьба, | з покірливими ж - мудрість.

3 Досконалість праведних вестиме їх, | зрадливих погубить їхнє лукавство.

4 Багатство в день гніву - без користи, | від смерти рятує справедливість.

5 Справедливість чесного вирівнює йому дорогу; | безбожний із-за своєї безбожности гине.

6 Справедливість праведних їх рятує, | підступні заплутаються у власній злобі.

7 Умре безбожний, загине і його надія; | сподівання сильних змарнується.

8 Праведник з біди спасеться, | замість нього ж влетить у неї безбожник.

9 Устами нечестивий губить свого ближнього; | праведники своїм знанням спасуться.

10 Як праведним щастить, радіє місто; | як гинуть грішники, веселі крики лунають.

11 Благословенням праведників місто йде угору, | устами грішників - занепадає.

12 Хто гордує ближнім, той недоумок; | розумний чоловік мовчить.

13 Обмовник таємницю виявляє, | а вірний чоловік справу приховує.

14 Де нема розумного управління; народ занепадає; | а де багато дорадників, там справи стоять добре.

15 Біду на себе накликає, хто ручиться за чужого; | а хто поруку уникає, той безпечний.

16 Ласкава жінка славу здобуває; | трудящі приходять до багатства.

17 Чоловік милосердний творить добро собі самому, | жорстокий мучить власне тіло.

18 Безбожник заробляє платню обманливу; | хто ж сіє правду, той має певну нагороду.

19 Постійна справедливість до життя прямує; | хто ж гониться за злом, той гониться за смертю.

20 Огидні для Господа лукаві серцем, | та любі йому ті, хто ходять бездоганно.

21 Можна ручитися, що безбожник не уникне кари; | потомство ж праведних спасеться.

22 Що у свинячім рилі золота каблучка, | те гарна жінка, якій бракує глузду.

23 Бажання праведних - тільки добро, | сподівання безбожних - гнів.

24 Той сипле щедро, і йому ще прибуває, | а той скупий надміру і убожіє.

25 Душа, що благо діє, разбагатіє; | хто зрошує, той теж буде зрошений.

26 Хто хліб ховає, того клястимуть люди; | хто ж його продає, на голову тому - благословення.

27 Хто добра шукає, той знаходить ласку; | а хто шукає лиха, над тим воно сходить.

28 Хто на багатство покладається, той упаде; | а праведні, як листя, будуть зеленіти.

29 Хто держить дім свій у безладді, успадкує вітер; | і дурень буде рабом мудрого.

30 Плід праведного - дерево життя, | а мудрий здобуває душі.

31 Коли праведник матиме на землі відплату, | скільки ж більше -злий та грішник!