«Господь повільний до гніву й багатий милосердям, прощає гріх і переступ, хоч і не залишає нічого безкарно, а карає гріх батьків на дітях до третього й четвертого покоління.» (Книга Числа 14:18)

Приповідки 15

Глава:

Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

1 Лагідна відповідь гасить гнів, | дражливе слово викликає лютощі.

2 Язик мудрих точить знання, | уста дурних мелють дурниці.

3 На кожнім місці Господні очі | стежать за злими та добрими.

4 Язик лагідний - дерево життя, | лукавий - пригноблює душу.

5 Дурний нехтує навчанням свого батька, | а хто на картання зважає, стає мудрим.

6 У домі праведного - добра повно, | у прибутках лихого - саме безладдя.

7 Мудрих уста поширюють науку, | не так бо - серце безумних.

8 Жертва злих - гидота Господеві; | молитва ж праведних йому угодна.

9 Огидна Господеві дорога злого; | того ж, що по правді ходить, він любить.

10 Сувора кара тим, хто зо стежки збочує; | хто ненавидить напоумлення, той загине.

11 Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті); | тим більше - серця синів людських.

12 Глузовник не любить тих, що його картають; | до мудрих він не піде.

13 Веселе серце звеселяє обличчя; | а як журба на серці, то й душа ниє.

14 Розумне серце шукає знання, | уста ж безумних живляться дурнотою.

15 Усі дні погані в сумного, | веселе ж серце завжди бенкетує.

16 Ліпше трохи в Господньому страсі, | аніж великі скарби у тривозі.

17 Ліпше миска капусти, та з любов'ю, | ніж віл годований, та з ненавистю.

18 Гаряча людина здіймає сварку, | а лагідна втихомирює незгоду.

19 Лінивого дорога немов устелена терням, | а стежка праведних гладенька.

20 Розумний син веселить батька, | дурний же матір свою зневажає.

21 Дурнота - радість безглуздому; | розумний чоловік іде шляхом просто.

22 Без міркування задуми не таланять, | а як порадників багато - щастять.

23 Людина рада відповіді своїх уст, | і яке любе слово, сказане доречі!

24 Стежка життя веде мудрого вгору, | щоб ухилитись від Шеолу долі.

25 Господь розвалить дім гордих | й утвердить межу вдовиці.

26 Огидні Господеві задуми погані, | слова ж чисті - приємні.

27 Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; | а хто гостинці ненавидить, той буде жити.

28 Серце праведного обдумує, що має відповісти; | а уста злих зло виливають.

29 Господь від лихих далеко, | молитву ж праведних вислуховує.

30 Ласкавий погляд веселить серце; | добра новина підкріпляє тіло.

31 Вухо, що слухає спасенного картання, | посеред розумних перебуває.

32 Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; | а хто на навчання зважає, той глузду набуває.

33 Острах Господній - мудрости навчання; | славу випереджує - покора.