Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха
1 Лагідна відповідь гасить гнів, | дражливе слово викликає лютощі.
2 Язик мудрих точить знання, | уста дурних мелють дурниці.
3 На кожнім місці Господні очі | стежать за злими та добрими.
4 Язик лагідний - дерево життя, | лукавий - пригноблює душу.
5 Дурний нехтує навчанням свого батька, | а хто на картання зважає, стає мудрим.
6 У домі праведного - добра повно, | у прибутках лихого - саме безладдя.
7 Мудрих уста поширюють науку, | не так бо - серце безумних.
8 Жертва злих - гидота Господеві; | молитва ж праведних йому угодна.
9 Огидна Господеві дорога злого; | того ж, що по правді ходить, він любить.
10 Сувора кара тим, хто зо стежки збочує; | хто ненавидить напоумлення, той загине.
11 Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті); | тим більше - серця синів людських.
12 Глузовник не любить тих, що його картають; | до мудрих він не піде.
13 Веселе серце звеселяє обличчя; | а як журба на серці, то й душа ниє.
14 Розумне серце шукає знання, | уста ж безумних живляться дурнотою.
15 Усі дні погані в сумного, | веселе ж серце завжди бенкетує.
16 Ліпше трохи в Господньому страсі, | аніж великі скарби у тривозі.
17 Ліпше миска капусти, та з любов'ю, | ніж віл годований, та з ненавистю.
18 Гаряча людина здіймає сварку, | а лагідна втихомирює незгоду.
19 Лінивого дорога немов устелена терням, | а стежка праведних гладенька.
20 Розумний син веселить батька, | дурний же матір свою зневажає.
21 Дурнота - радість безглуздому; | розумний чоловік іде шляхом просто.
22 Без міркування задуми не таланять, | а як порадників багато - щастять.
23 Людина рада відповіді своїх уст, | і яке любе слово, сказане доречі!
24 Стежка життя веде мудрого вгору, | щоб ухилитись від Шеолу долі.
25 Господь розвалить дім гордих | й утвердить межу вдовиці.
26 Огидні Господеві задуми погані, | слова ж чисті - приємні.
27 Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; | а хто гостинці ненавидить, той буде жити.
28 Серце праведного обдумує, що має відповісти; | а уста злих зло виливають.
29 Господь від лихих далеко, | молитву ж праведних вислуховує.
30 Ласкавий погляд веселить серце; | добра новина підкріпляє тіло.
31 Вухо, що слухає спасенного картання, | посеред розумних перебуває.
32 Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; | а хто на навчання зважає, той глузду набуває.
33 Острах Господній - мудрости навчання; | славу випереджує - покора.