«Вслухайтесь небеса, я промовлятиму, слухай слів моїх, земле! Нехай, як дощ, накрапає моя наука, росою хай розіллється моє слово ...» (Книга Второзаконня 32:1-2)

Приповідки 27

Глава:

Друга збірка приповідок Соломона гл. гл. 25-29

1 Не хвалися завтрішнім днем, | бо не знаєш, що день може вродити.

2 Нехай вихвалює тебе інший, а не власні уста, | чужий хто-небудь, - а не твої губи.

3 Важке каміння, тяжкий пісок, | -та гнів дурного обидвоє переважить.

4 Жорстока - лютість, гнів - бурхливий, | та проти заздрощів хто встоїться?

5 Ліпше відвертий докір, | ніж любов прихована.

6 Рани від люблячого - щирі, | а поцілунки ворога - зрадливі.

7 Хто ситий, топче й крижку меду; | голодному й гірке - солодке.

8 Як пташка, що гніздо кидає, | так чоловік, що батьківщину кинув.

9 Олія й пахощі веселять серце, | так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє.

10 Не покидай ні свого, ні батьківського друга, | ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя. | Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.

11 Мій сину, будь розумний і радуй моє серце, | щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.

12 Обачний бачить лихо й ховається, | а легковажні йдуть далі - й зазнають кари.

13 Візьми з нього одежу, бо він за другого ручився; | замість . чужих візьми з нього заставу.

14 Хто ближнього благословляє з ранку на ввесь голос, | про того думають, що він його проклинає.

15 Постійне капання в дощову погоду | і сварлива жінка - одне на одного схожі.

16 Хто хоче її вгамувати, той хоче вгамувати вітер, | або набрати олії в руку.

17 Залізо гострить залізо, | а чоловік обточується в товаристві з другим.

18 Хто дбає про смоковницю, той їстиме плід з неї, | хто ходить коло свого пана, той у славі буде.

19 Як у воді обличчя обличчю відповідає, | так серце людини людині.

20 Шеол і Аваддон ніколи не насичуються, | так само ненаситні очі людські.

21 Що горно на срібло й на золото горнило, | те на людину уста, які її хвалять.

22 Товчи дурного товкачем, мов зерно в ступі, | - його дурнота від нього не відступить.

23 Наглядай пильно, як воно з отарою твоєю, | і добре дбай про твої стада,

24 багатство бо не вічне; | чи ж багатство з роду до роду переходить?

25 Як сіно скошене й пробивається отава, | і на горах траву збирають,

26 ягнята будуть тобі на одежу, | козли - ціна на поле,

27 буде доволі молока козячого -тобі на їжу, | твоїй сім'ї на їжу та твоїм слугиням на прожиток.