«Яка ж бо ти прекрасна, моя люба! Яка ж бо ти прекрасна! Очі твої - голубки, за твоїм покривалом. Твоє волосся, мов козяче стадо, що сходить з Гілеад-гір.» (Пісня Пісень 4:1)

Книга пророка Ісаї 13

Глава:

Падіння Вавилону

1 Слово про Вавилон, що уздрів Ісая, син Амоса.

2 Підніміть стяг на горі лисій, кликніть воєнним кличем, махніть рукою, щоб увіходили вони крізь княжі брами!

3 Щоб вилити мій гнів, я повелів моїм посвяченим воякам, я витязів моїх покликав, що раді моїй славі.

4 Ось гомін по горах, немов сила народу. Ось гамір царств і зібраних народів: Господь сил чинить перегляд бойового війська.

5 Вони прийшли з далекої країни з самого краю неба - Господь і знаряддя його гніву, щоб зруйнувати всю землю.

6 Ридайте, бо день Божий близько, він надійде як спустошення від Всемогутнього!

7 Тому руки в кожного зомліють, серце в кожного розтане.

8 Вони злякались: болі та судороги їх ухопили, їх корчить, немов породіллю. Стуманівши, глядять один на одного; лиця в них розжарились.

9 Ось день Господній наступає невблаганний; обурення й палкий гнів, щоб обернути землю на пустиню та загладити грішників з неї.

10 Тому небесні зорі та їхні Косарі не дадуть свого світла; сонце, сходячи, потемніє, і місяць не буде більше світити.

11 Я покараю світ за його злобу, безбожників за їхній злочин. Покладу край гордині пишних, принижу бундючних тиранів.

12 Зроблю людей рідкішими, ніж золото щире, смертних - ніж золото офірське.

13 Тому й небо стрясеться, земля зрушиться з свого місця від обурення Господа сил у день його палкого гніву.

14 І кожен, мов налякана козуля, мов вівці, полишені пустопаш, повернеться до люду свого; кожен утече в рідну землю.

15 Кого знайдуть, того буде пробито, і кого схоплять - від меча загине.

16 Їхніх немовляток убиватимуть у них перед очима, доми їхні пограбують, жіноцтво їх збезчестять.

17 Ось я мідян на них спрямую, яким байдуже срібло, які на золото не ласі.

18 Луки їхні вбиватимуть хлоп'яток, не пощадять і плоду матері в утробі, дітей не буде жалувати їхнє око.

19 І Вавилон, царств окраса, оздоба гордости халдеїв, стане мов Содом і Гомора, що їх Бог зруйнував.

20 Ніхто не оселиться там повіки, не буде жити там із роду й до роду. Араб шатра там не розіпне, і пастухи зо стадом там не будуть спочивати.

21 Звірі пустині там заляжуть, пугачів буде повно в їхніх домівках. Там житимуть струсі, волохачі там будуть стрибати.

22 Шакали витимуть у їхніх палацах, гієни - по розкішних замках. Близько його година, і не загаються дні його.