«Скажіть дочці сіонській: Ось цар твій іде до тебе; лагідний і верхи на ослиці, – на осляті, синові підяремної. Учні ж пішли і зробили так, як Ісус звелів їм.» (Євангелія від Матея 21:5-6)

Вихід 5

Глава:

Зустріч із фараоном 1-9; посилення гнету 10-14; скарги й докори 15-23

1 Після того ввійшли Мойсей та Арон до фараона й кажуть: "Так мовить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти мій народ, щоб святкували мені свято в пустині."

2 А фараон відповів: "Хто такий Господь, щоб я мав послухати його голосу та відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, й Ізраїля не відпущу."

3 Вони ж сказали: "Бог євреїв зустрів нас; хочемо, отже, піти за три дні ходи в пустиню і принести там жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем."

4 І відповів їм цар єгипетський: "Чому то ви, Мойсею й Ароне, відтягаєте людей від праці? Ідіть собі до своєї роботи."

5 Вів далі фараон: "Ось така сила-силенна того народу, більше як мешканців цієї землі, а ви ще хочете відтягати його від його роботи."

6 І дав фараон того ж самого дня такий наказ начальникам та доглядачам народу:

7 "Не постачайте вже більш людям соломи на цеглу, як досіль було; самі вони нехай ходять та призбирують собі солому.

8 А вимагайте від них стільки цеглин, скільки й досі вироблювалося; не поменшуйте нічого, бо вони ліниві, тому й кричать: ми бажали б піти та принести жертву Богу нашому!

9 Нехай тяжить робота на цих людях, нехай її пильнують, не зважавши на пусті теревені."

10 Повиходили начальники та доглядачі над людьми та й кажуть до народу: "Ось що велить фараон: Я вже не даватиму вам більш соломи.

11 Ідіте, самі збирайте собі солому, де знайдете; бо нічого не буде знижено з роботи вашої."

12 І порозходились люди по всій єгипетській землі збирати собі стерню замість соломи.

13 Доглядачі ж квапили їх, наказуючи: "Виробляйте стільки щоденної роботи, як і тоді, коли була заготовлена солома."

14 І бито доглядачів з синів Ізраїля, що їх настановили над ними фараонові доглядачі, примовляючи: "Чому не виготували призначену вам кількість цеглин і вчора й сьогодні?"

15 Прийшли доглядачі з синів Ізраїля до фараона скаржитись та й кажуть: "Чого знущаєшся так із рабів твоїх?

16 Соломи не дають рабам твоїм, а цеглу, мовляв, виробляйте. А до того ще й б'ють рабів твоїх; а народ твій винен."

17 А він і каже: "Ліниві ви, ліниві! Тому то й верзете: Підемо принести жертву Господеві.

18 А зараз забирайтеся до праці; соломи вам не даватимуть, а цегли, скільки визначено - постачайте."

19 Побачили доглядачі ізраїльські, що з ними погано, коли такий наказ: не зменшувати щоденного числа у виробі цегли.

20 Та саме як виходили вони від фараона, спіткались із Мойсеєм та Ароном, що стояли там, ждучи їх;

21 і кажуть їм: "Нехай Господь розсудить та скарає вас; зробили ж бо ви нас ненавидними перед фараоном та його слугами, дали ви меча їм у руки нас повбивати."

22 Тоді звернувся Мойсей до Господа й каже: "Господи, чому допустив єси таке лихо на цих людей! Чому ти послав мене?

23 Бо з того часу, як я ввійшов промовляти до фараона твоїм ім'ям, він по чав знущатися з людей оцих; а визволити твого народу ти не визволив."