Оцінка людей 1-6; обережність 7-9; поміркованість 10-19; довір'я до Господа 20-34
1 Мудрість смиренного підносить його голову і садовить його серед вельмож.
2 Не вихваляй мужа за його вроду і не гидуй людиною за її вигляд.
3 Бджілка між крилатими - маленька, а виріб її - найсолодший.
4 Не хвались одежею, що її носиш; не несись угору за дня слави; предивні бо діла Господні, і сховані від людей оті діла його.
5 Багато вже владарів сиділо на долівці, занедбаний же - носив корону.
6 Чимало вельмож було вельми принижено: прославлених передано в руки іншим.
7 Не гани, наперед не розслідивши: спершу зміркуй, а тоді вже дорікай.
8 Не відказуй раніше, ніж вислухаєш, і посеред розмови не встрявай.
9 Не сперечайся у справі, що тобі непотрібна: не сідай до грішників, коли вони сваряться.
10 Сину, багатьма справами не клопочися: намноживши їх, не оминеш закиду; гонитимеш за ними -не наздоженеш їх, а й утікатимеш - їх не уникнеш.
11 Один працює, трудиться, та квапиться, і тим більшу терпить нестачу;
12 інший же кволий, потребує допомоги, слабосилий, багатий на злидні, - але очі Господа на нього любовно дивляться, і його він підводить з його бідування
13 і голову його підносить угору, тож і будуть його подивляти численні.
14 Добро і зло, життя і смерть, убозтво й багатство - від Господа.
15 Мудрість, наука, законознавство походять від Господа, а й любов і рівні путі - від нього.
16 Дурнота й темнота створені для грішників, і хто зарозумілий у злі, з тим зло й залишиться.
17 Дарунок же Господній залишається в побожних, і його благовоління їх повік ущасливить.
18 Хтось багатіє завдяки старанням та ощадності, але ж нагороду ось яку він має:
19 коли він каже: "Я знайшов спокій і тепер от буду споживати свої блага", - то він і не знає, скільки промине так часу, аж мусітиме їх для інших лишити й померти.
20 Стій при завіті твердо, перебувай у ньому і виконуй його аж до постаріння.
21 Дивом не дивуйся на діла грішного, лиш, поклавшись на Господа, тримайся праці твоєї; з погляду бо Господа - річ легка: вмить, негайно збагатити злиденного.
22 Благословення Господнє - нагорода благочестивому, і його благословення вже незабаром заквітчається.
23 Не говори: "Чого мені ще бракує, і яких мені благ ще відтепер чекати?"
24 Не говори так: "Я маю вже достатньо, тож яка тепер біда мене може спіткати?"
25 За благосної днини забувається лихо, за лихого ж дня не пам'ятають добра, -
26 бо для Господа ж легко за дня кончини відплатити людині за її учинками.
27 Одна година у злиднях, і розкоші забуто; при кінці ж людини - діла її об'являються.
28 Аж до кончини не зви нікого щасливим: щойно при смерті мужа пізнають.
29 Не вводь абиякого до хати своєї - численні бо бувають хитрощі підступного.
30 Перепел-ловець у клітці - серце гордого: мов підглядач, пантрує він на твоє падіння.
31 Доброчинство лиходійством підмінює наклепник і в щонайкращому ваду знаходить.
32 Одна лиш іскорка велику ватру підпалює; грішник робить засідку, щоб кров пролити.
33 Лиходія бережись, який зло намислює, щоб, бува, не вчинив назавжди тобі сорому.
34 Чужого введеш у хату, а він заколот сподіє та й відчужить тебе від рідних твоїх.