Кінець часів 1-6; зруйнування міста 7-18; суд 19-23
1 Ось Господь пустошить землю і руйнує; він перевертає її поверхню і розсіває її мешканців.
2 Така ж доля стріне: так народ, як і священика, так слугу, як і його пана; так слугиню, як і її паню; так того, хто купує, як і того, хто продає; так боржника, як і позикодавця; так лихваря, як і того, що віддає лихву.
3 Земля спустошена до решти, пограбована до останку, бо Господь вирік це слово.
4 Земля сумує, заникає; марніє, заникає всесвіт; небо й земля марніють.
5 Земля під своїми мешканцями споганіла, бо вони переступили закон, порушили устав, зламали завіт відвічний.
6 Тому прокляття пожирає землю, і мешканці її несуть за те кару; тому мешканці землі гинуть, людей зосталось мало.
7 Вино сумує, лоза в'яне, зідхає кожне серце, перед тим веселе.
8 Затих гук веселий бубнів, замовкли радісні оклики, припинився святковий брязкіт гусел.
9 Не п'ють більше вина під співи; хмільні напої згірчилися п'яницям.
10 Зруйновано місто хаосу, вхід до всіх домів зачинений.
11 Плачуть по вулицях - вина не стало; зникли зовсім веселощі, прогнано з землі радощі.
12 У місті лишилося спустошення; брама розбита, в руїнах.
13 І на землі поміж народами буде те саме, що буває, коли оливки оббивають або коли збирають останні грона, як винозбір закінчиться.
14 Вони підносять голос, вітають криками Господню велич, радо гукають з моря:
15 "О, прославляйте Господа в країнах світлих, по островах морських - ім'я Господа, Бога Ізраїля!"
16 З краю землі чуємо пісні: "Слава праведному!" Я ж промовив: «Лишенько мені! Лишенько мені! Ой леле! Зрадники зраджують, зрадники зраджують зрадливо!
17 Страх, яма й пастка на тебе, що заселяєш землю!»
18 Хто втече від крику - страху, той упаде в яму; хто ж вилізе з ями, у пастку впіймається. Бо відчинилися вгорі загати й основи землі стряслися.
19 Земля розіб'ється на кавалки, земля розколеться на частини, земля здригнеться вельми.
20 Земля хитатиметься, немов п'яний, гойдатиметься, мов халупа. І затяжіє її гріх над нею; вона впаде й не підведеться більше.
21 І покарає Господь того дня високе військо вгорі та царів земних долі.
22 І їх зберуть докупи і зв'язаних кинуть у яму і замкнуть у темниці і по довгім часі покарають.
23 Почервоніє місяць, засоромиться сонце, бо Господь сил буде царювати на горі Сіоні і в Єрусалимі, і перед його старшими засяє його слава.