Про шлюб і сімейне життя

Відомо, що навіть через декілька років після позашлюбних зв’язків з заїжджими гастролерами на міжнародних фестивалях і спортивних олімпіадах наші руські дівчата народжували від білих генетично здорових СВОЇХ чоловіків – дітей не схожих ні на батька, ні на матір, а на заїжджого молодця. Відомі навіть такі випадки, коли за гріхи матері розплачувалась донька, яка народжувала дитину негроїдного типу, не бачивши негра в своєму житті жодного разу. Причиною появи цих „малюків” була генетична мутація хромосомного ланцюга; позашлюбний зв’язок, багаторічної давності став причиною сімейних трагедій.

До цих пір ми говорили про передачу зовнішніх, тобто тілесних ознак батька, а чи передаються його душевні якості? Так, і це в телефонії найбільш небезпечний і значущий фактор! Навіть враження душі матері, її емоції можуть призвести до мутації генів. Адже душа впливає на тіло і, почуття матері передаються дитині, яка перебуває в її лоні. Якщо мати про щось думає – це обов’язково відіб’ється на дітях, і вони обов’язково народяться схожими на того, кого вона покохала вперше – тому, що почуття це дуже сильне і незабутнє. Святий Амвросій Медіоланський називав його „даром першого шлюбу” від Бога. Воно виникає навіть за відсутності фізичної близькості, - саме тому раніше дівчат до шлюбу утримували вдома. Наші предки знали про це: вони вміли помічати, що від розпусної жінки не буває доброго потомства і аморальну дівчину вважали зіпсованою, недостойною заміжжя. Ось чому майже всі релігії говорять про необхідність збереження цноти до шлюбу. Тому у всіх народів блудниць зневажали, шмагали у ганебного стовпа, а то й закидали камінням чи спалювали. Ці суворі заходи можна назвати інстинктом самозбереження народу, а не релігійним ханжеством, як вважають ті, хто хоче жити за інстинктами, а не за совістю.

Ось ще „аргумент” прибічників вільного кохання: „Секс створює атмосферу довіри”.

Не у всіх і не завжди. Довірливі відносини будуються на повній віддачі, чесності, любові і відповідальності. Дівчата, почасти не знаючи психології розбещених чоловіків, жорстоко обманюються, потрапляючи в красиві словесні тенета „полум’яних освідчень і обіцянок”. А після інтимної близькості пожинають достойні плоди своєї легковажності. А ось і гірке зізнання: „Одного разу мене використали, і цього достатньо. Чоловіки дивляться на нас як на потримані автомобілі, на яких можна вчитися їздити. Коли ж вони стають досвідченими, то шукають собі іншу машину. Особисто я вирішила більше не спати ні з ким до шлюбу”.

Випадковий інтим – це розвага, яка символізує свободу.

СЕКС – ДО ШЛЮБУ НЕ СВОБОДА, НАСЛІДОК ЛЮДСЬКОГО РАБСТВА. Ті, хто стоїть за „індустрією розваг”, знаючи схильність людини до гріха, через пресу, радіо, телебачення, оточення.., рекламуючи розбещеність, розпусту, нахабно експлуатують її інтимні інстинкти. Цим самим вони позбавляють відірвану від своїх історичних і релігійних коренів людину права вільного вибору. Молоді немає куди подітися від безальтернативного „способу життя”, який грубо нав’язується і підпорядковує її собі і, з покликаних до творчої праці людей вони перетворюються в двоногу біомасу егоїстів, які несамовито шукають лише розваг. І чому після цього дивуватися, якщо вони щастя і свободу бачать не в цноті до шлюбу, а в сміховинному сурогаті зміни партнерів. І невже зможуть дарувати свободу один одному „партнери” – жалюгідні раби своїх пристрастей, які не мають в душі жодних благородних прагнень, окрім як егоїстично отримати насолоду від чужого тіла? Проте не завжди це буває обопільною насолодою. Більшість молодих жінок і дівчат зізнаються, що дошлюбні стосунки частіше розчаровують. Вони відчувають себе приниженими, коли свої тіла віддають на одну ніч.

Якщо ти не виявляєш своєї сексуальності, ти просто недалекий і відсталий.

Неправда. Статеві стосунки до шлюбу несуть в собі хвороби і проблеми. Вони негативно впливають на психіку, особливо жіночу, і на майбутнє життя в шлюбі. Тому цнотливі виявляють саме далекоглядність і сучасність, спрямовану на майбутнє.

І, нарешті, говорять: ми живемо в ХХІ столітті! Та й що? Перетворюватися тепер на кроликів?! Кількість покинутих дітей зростає, чиїсь життя ламаються через тимчасові задоволення. Чи не краще почекати трохи, а потім пізнати всю повноту відчуттів у шлюбі? Виявляється, що шлях, вказаний Богом, - не лише єдино вірний, але й єдино здоровий для всіх. Численні молоді пари нині обвінчуються в церкві. Кожна з них оголошує, що приймає іншого навіки, як дар, посланий від Бога. А якщо молоді люди вже „співживуть” до шлюбу, це означає, що замість того, щоб дочекатися дару, вони поспішно і грубо вирвали його в Бога (а, маючи зв’язки з іншими „партнерами”, вирвали у Бога чужий дар). Вінці над головами наречених – символ їх дошлюбної чистоти і цноти. Якщо вони вже співжили, то їх союз починається з брехні, яка вимовляється перед Богом і людьми. Це стосується не лише віруючих людей. Не починайте спільне життя з брехні, цнота – міцна моральна основа благополучного шлюбу.

Є в природі вітер, який називається самум. Дує він з пустелі і сам надзвичайно спекотний, виснажливий, згубний для всього живого. Подібна до самуму вседозволеність в людських відносинах, теж сушить і знищує в душах людей все живе і прекрасне. Мимоволі пригадується вислів: „Часом жіноче серце, як сніг. Ледь опоганений, він негайно перетворюється в бруд!” І чи варто потім дивуватися, що нас захлинула епідемія венеричних хвороб, що число абортів сягає мільйонів. Греблю, яка стримує напір сексуальної енергії, прорвало, і плоть стала ідолом, який вимагає постійно нових жертв. Розпад духу сучасної людини – так говорить про це явище Церква. Суспільство називає дошлюбні зв’язки вільним коханням, а Біблія – блудом. Апостол Павло сказав, що статева розпуста є гріхом проти власного тіла. „Блудників і перелюбів судить Бог” – говорить Біблія і, підкреслює, що „ніхто з тих, хто віддається блуду, або чинить перелюб, не наслідує Царство Боже”. „Уникай будь-яких порочних бажань, властивих юності. Прагни праведності, віри, любові і миру і роби це разом з тими, хто щиро звертається до Господа” – радить апостол Павло молодій людині Тимофею.

Тому ті, хто зберіг ще свою цноту, бережіть її і надалі як найцінніший скарб. Є чудове порівняння жіночого серця з озерною лілією: виростаючи на болоті, в каламутній воді, вона зберігає свої пелюстки білосніжними. Такою повинна бути дівчина до шлюбу. Якщо ж дівчина дозволила собі втратити невинність, то вона подібна до городу зі зламаною огорожею і будь-яка худоба прагне залізти і ухопити з нього хоч оберемок. І самій після цього важче буде втриматися від гріха: подібно до того як з-під колеса возу вийняти каміння, і він потроху починає котитися вниз. Такий віз ще можна зупинити, але важливіше зрозуміти помилку і кинути знову під колесо камінь, тобто твердо наважитись жити в чистоті. Дівочість зберегти не просто, а повернути честь – ще більша праця. Проте і нагорода велика: діти, народжені від цнотливих батьків – це благословення Боже. Вони на радість в житті і допомогу в старості, а не на ганьбу і страждання. Усі великі люди народжувались від цнотливих батьків.

Що ж робити, якщо життєво важлива помилка зроблена і за легковажність вже доводиться розплачуватись?! Найперше, не треба впадати у відчай, а то диявол, посміявшись над людиною, довівши її до гріха, навіює накласти на себе руки для того, щоб вона потрапила в пекло. Збережи Господи від такого божевільного вчинку! Бог допоможе впоратись зі всім, що обтяжує Вашу совість. В Православній Церкві – в таїнстві хрещення і покаяння можна набути друге народження. Покайтеся перед Богом за дошлюбні зв’язки перед православним священиком, якому дарована влада “в’язати і відпускати” людям гріхи (Ін. 20, 22-23; 1 Ін. 1, 9) і потім знову бережіть себе у чистоті для вашої другої половини, освятивши свій шлюб таїнством вінчання.

Якщо людина через покаяння примирюється з Богом, то Він звільнить її від наслідків гріха чи, принаймні, у виховних цілях обмежить його наслідки. Але покаяння має бути щирим, з достойними плодами, тобто життя повинне бути глибоко церковним. Живучи у такий спосіб, за Божими заповідями, людина внутрішньо змінюється, очищається душею і перетворюється. Звісно, перемогти в собі запущені гріхи ми самі не зможемо. Але якщо людина свідомо, з Божою допомогою захоче навчитися керувати своїми потягами, Бог дасть їй сили перемогти пристрасті, якими б сильними вони не були і вони перестануть панувати над нами.

Ми бачимо, як невіруюча молодь розважається до шлюбу і, багато хто їм заздрить. Але повірте, це буде недовго, тому що неможливо безкарно зневажати волю Божу. Рано чи пізно за все доведеться розплачуватися. І не тому, що Бог жорстокий, а тому, що Він створив нас для радісного спілкування з Ним у вічності, а не для пекла. Господь виховує людину, як любляча мати – свою дитину, і не дасть їй загинути. Але якщо людина вперта, то застосовується й ремінь, – не з метою завдати болю, а через біль виховати. Недарма кажуть, що доки грім не гряне, мужик не перехреститься. А що робити, якщо ми неслухняні? Гріх – це бумеранг, запущений в юності, він повернеться і згодом дуже боляче вдарить. Тому слідуйте Господнім заповідям з початку вашого життєвого шляху, щоб не страждати потім.

На завершення хочеться підкреслити, що молоді люди, надивившись еротичних фільмів і порножурналів, хочуть жити „не напружуючись”, в своє задоволення і ні за що не відповідати. Якщо дівчина до шлюбу до себе не підпустить, то цим і виясниться: чи хлопець дійсно її кохає, чи лише хотів „погратися”. Якщо кохає, то буде чекати, а якщо легковажний, то кине і буде шукати схожу на себе. Таким чином дівчина позбудеться майбутніх зрад, принижень і сліз. І якщо хлопець, якого, як вам здається, ви кохаєте, наполягає на близькості, а при відмові погрожує залишити вас, то хай собі йде. Це вже характеризує його не з кращого боку. Не намагайтесь втримати його за будь-яку ціну і тим більше заради цього не жертвуйте своєю чистотою. Вона дорожча від його хтивої примхи. Сімейне щастя – це дар Божий і залежить він від вашого життя за Його заповідями, а не від догоджання примхам егоїста. Якщо будете вірними Богові і будете молитися, то Господь пошле достойного вашій вірності чоловіка.