Виховання – завжди командна гра. Батько може захистити матір, підміняючи її, даючи їй можливість відпочити, відновитися і знайти трохи часу для себе.
II. Батько перш за все повинен “бути”.
Його присутність повинна означати: “Ви, моя сім’я, – найголовніше в моєму житті”. Бути у випадку батька означає спілкуватися з дітьми, обговорювати їхні проблеми, залучати їх, наскільки це можливо, до участі у своєму житті. І навчитися помічати всі малі і великі знаки, які постійно надсилають діти.
III. Батько є прикладом, хоче він того чи ні.
Батько – зразок чесності, порядності і доброзичливості. Навіть якщо діти не помічають цього, а іноді і заперечують, насправді вони дивляться на те, що і як робить батько і чому він робить так, а не інакше. Те, що ми називаємо совістю, багато в чому залежить від батька.
IV. Батько гарантує надійність.
Батько – це охоронець. Вся сім’я чекає, що батько захистить її. Батько охороняє також тоді, коли визначає певні правила, часові та просторові обмеження, іноді забороняючи певні речі. Це найкращий спосіб сказати: “Я дбаю про тебе”.
V. Батько заохочує і надає сил.
Батько доводить свою любов повагою, слухаючи і приймаючи. Його любов – справжня, як у тих, хто говорить: “Що б не трапилося, я завжди з тобою!” Завдяки цьому у дітей з’являється самоповага. Батько завжди готовий допомогти своїм чадам, компенсуючи їхні слабкості.
VI. Батько пам’ятає і розповідає.
Батьківство є островом порятунку для тих, хто важко провів свій день. Такий звичайний момент, наприклад, вечерю, батько перетворює в особливу сімейну зустріч, коли всі можуть спокійно поспілкуватися між собою. Добрий батько здатний створити чарівну атмосферу спогадів.
VII. Батько вчить вирішувати проблеми.
Батько – найкращий путівник у навколишньому світі. Він має сильний вплив на дітей завдяки своїй здатності керувати життям, завдяки тому, як він ставиться до дійсності, що нас оточує. Батько – це людина, яка дає дітям карту життя.
VIII. Батько прощає.
Прощення батька – це те, що дитина відчуває найбільше і чого очікує найбільше; це чи не найважливіша ознака батька.
IX. Батько – завжди батько, навіть якщо він живе далеко.
Кожна дитина має право на “свого” батька. Коли батько нехтує дітьми, забуває або покидає їх, то завдає їм рану, яка ніколи не заживе.
Бути батьком – велике покликання, а не особистий вибір. У всіх дослідженнях з психології написано про те, що діти виробляють для себе образ Бога, ґрунтуючись на образі власного батька. Ісус навчив нас молитви “Отче наш”. Якщо мати молиться разом з дітьми – це прекрасно, але одночасно звично. Якщо ж з дітьми молиться батько – вони ніколи про це не забудуть.
За матеріалами: Духовно-психологічна порадня