«Але ти, Господи, щит мій навколо мене, ти моя слава, підносиш голову мою вгору. Я голосно візвав до Господа, і він вислухав мене з гори святої своєї. Я ліг собі й заснув, і пробудився, - бо Господь мене зберігає.» (Книга Псалмів 3:4-6)

Вервиця

Коротка історія Вервиці

Чому ви перестали молитися до Святого Духа? Пам’ятайте, що Я просила вас молитися завжди і кожен час, щоб Святий Дух міг зійти на вас", - слова нашої любимої Матері Божої.

Молитва на Вервиці зародилася в глибоку давнину II століття. На Сході, у Сирії, християни, побудували перші монастирі, почали молитися там, нанизуючи сушені зернята ягід на шнурочки. Отож назва "вервиця" походить саме від слова "верв", що означає "шнурок, мотузка".

В період середньовіччя Латинська Церква перейняла Вервицю від Східної Церкви. З цього часу за допомогою Вервиці той, хто молився на ній, отримував Божі ласки, прощення своїх гріхів, укріплювалися у вірі.

Першими великим пропагандистом молитви на Вервиці був cв. Домінік (1170-1221). У Тулузі 1214 року перед ним з’явилася з Неба Матір Божа з трьома небесними дівами і попросила поширювати молитву на Вервиці поміж християнами. У XV столітті в Західній Європі, де молитва на Вервиці була майже забутою, бл. Алан де Рупе (1428-1475) допоміг відродити її. Пізніше місіонер cв. Людовік Гріньйон де Монфорт (1673-1716) у молитві на Вервиці доказав, що вона не тільки допомагає навертати і спасати людські душі силою молитов Отче наш і Богородице Діво, а є входженням у глибокі таїнства життя, смерті, і воскресіння і слави Ісуса Христа і Діви Марії. Він вважав, що Пречиста Діва Марія з усіх набожеств найбільше цінує Вервицю, бо через неї кожний християнин отримує прощення за провини, звільняється від гріха, прагнучи досконалості, зростає у ласці. Хто плаче, знаходить радість і спокій, хто в біді, - допомогу і розраду …

Того, хто входить у світ Вервиці, не мучать сумніви та помисли, не захоплюють пристрасті. Диявол і плоть стають безсилими перед силою вінчальної молитви, яка рятує світ від катастрофи війни, стихійних лих і хвороб. Ця чудодійна молитва стає провидінням для молитвеника, допомагає йому доторкнутись серцем до одвічних тайн і небесних доброчеснот любові та миру.

У розповідях про св. Франціска згадується такий випадок: один молодий чернець ревно відмовляв cв. Вервицю щодня перед обідом. Одного разу він не зумів її вчасно відмовити. Щоб не порушувати своєї обітниці, він просив дозволу в настоятеля на запізнення до обідньої трапези і пішов до монастирської каплички. Настоятель, зауваживши, що хлопця досить довго немає, послав до каплички іншого брата. Зайшовши туди , він побачив, як молодого ченця Матір Божу та двох ангелів огортало дивовижне сайво. На кожне Богородице Діво… з уст молодого монаха виходила біла троянда, її підхоплювали ангели та оздоблювали нею корону на голові Пречистої Діви Марії…

Тому Вервицю називають ще Рожанцем, що в перекладі означає корона троянд (рож). Блаженний Алан де Рупе говорив, що Вервиця із 150 Богородице Діво є великою короною із білих троянд для Марії, а Вервиця із 16 Отче наш– малою короною із червоних троянд для Ісуса.

Через серце Матері Божої лине молитва на Святій Вервиці – пісня любові, таїнств життя Ісуса Христа і Марії, джерело освячення, духовного збагачення християнського життя.

Полюбіть світ Вервиці
"Дитино Моя, яке невимовне захоплення переживаю Я, коли ви творите молитву святої Вервиці! Тоді Я щаслива, бо пізнаю Свої задуми у ваших серцях: коли ви творите Вервицю, Я бачу Ісуса, який сіє в серці кожного з вас любов! Я називаю вас, Своїми дітьми та об’єдную в мирі, бо ви тепер одно: Христос живе та зростає у вас."

Вервиця – таїнство, за своєю вагомістю друге після Служби Божої. Услід за євхаристійним – містичне втілення Царя в серці.

Полюбіть світ Вервиці! Євхаристійне таїнство і Вервиця складуть повноту живої Євангелії, яка відкриється такою, якою її сьогодні бажає втілити в серцях ваших Всевишній.

Вервиця помістить вас у просторі Святая Святих, з’єднає Небо із землею, ангелів із святими, останніх із християнами. Вервиця полегшить скорботи тих, які страждають. Вервиця з’єднає в одне ціле ваші серця та дасть можливість Божим чеснотам і благодатним милостиням переходити від серця до серця, тайно, без слів, на далеких відстанях розмістить за одним трапезним столом тих, які живуть у різних частинах світу, зробить їх учасниками Пасхальної Трапези. Вервиця навчить читати в Найсвятішому Серці Ісуса Його скорботи та сльози, простертися перед Ним у любові, покірній жертві, служінні раба та благодаренні сина. Вервиця благословитиме душі Божі.
(із Послань Матері Божої в Меджуґор’ї, 29.09.1995 р.)

Папи Римські про св. Вервицю
Важливим чинником Марійської духовності є молитва на Вервиці. Деякі люди вважають молитву на Вервиці монотонною та застарілою, але віруючі сприймають її як одну з найбільш суттєвих та благодатних практик християнської набожності. Мати Божа обіцяє особливі ласки тим, хто молиться на Вервиці.

Папи вшановували молитву на Вервиці. Папа Пій IX так висловлювався про св. Вервицю: "Моїм найбільшим скарбом у Ватикані є Вервиця. Вона – моє Євангеліє." Папа Лев XIII говорив: "Католицький люде, люби Вервицю, католицький люде, молися часто і охоче на Вервиці." Пій Х у своєму тестаменті написав: "Поміж усіма молитвами Вервиця є найкращою, вона приносить найбільше ласк. Вона є молитвою, яка найбільше зворушує Серце Божої Матері. Хочете миру вдома, моліться на Вервиці у сім’ї … З Вервицею – в Серце Матері! Через Серце Матері – до Серця Спасителя! З Вервицею – до Неба!" Папа Пій XI так висловився про Вервицю: "Поміж молитвами, якими ми звертаємося до Божої Матері, Вервиця займає особливе місце. Вона є чудесним вінцем, прекрасною молитвою."

Папа Пій XII вітає Матір Божу титулом "Цариця Вервиці".

Папа Павло VI в апостольському посланні "Культ Марії" висловлює таку думку про Вервицю: "Вервиця здатна поглиблювати християнське життя та помножувати апостольську ревність."

Іван-Павло II називає Вервицю простим та багатим молінням, яке усім доступне: "Драбина, по якій піднімаються до Неба за допомогою руки Марії."

15 Обітниць Матері Божої тим, хто молиться на Вервиці
  1. Кожен, хто вірно служитиме мені, відмовляючи Вервицю, одержить особливі ласки.
  2. Обіцяю свій особливий захист і найбільші ласки всім, хто відмовлятиме Вервицю.
  3. Вервиця стане потужною зброєю проти пекла; вона буде руйнувати зло, нищити гріх, і перемагати єресі.
  4. Вервиця сприятиме процвітанню доброчесности та добрих трудів; вона отримає для душ щедре Боже Милосердя, вона відвертатиме серця людей від любови до світу і його марнот, і піднесе їх до прагнення вічних цінностей. О, щоб тільки душі себе тим способом освячували!
  5. Душа, котра присвятить себе мені через молитву на Вервиці, не загине.
  6. Хто побожно відмовлятиме Вервицю, заглиблюючись в розважання її святих Таїнств, того не подолає нещастя. Бог в Своєму правосудді того не каратиме; він не загине несподіваною смертю; якщо він буде справедливим, то залишиться в Божій ласці і стане достойним вічного життя.
  7. Кожен, хто матиме правдиву набожність до Вервиці, не помре без святих Тайн Церкви.
  8. Ті, що вірно відмовлятимуть Вервицю, будуть мати Боже світло і щедрі Божі ласки на протязі життя і в час смерти, а в хвилину смерти матимуть свою частку і заслугах святих у раю.
  9. Я звільнятиму з чистилища тих, що з набожністю ставилися до Вервиці.
  10. Вірні діти Вервиці заслужать на високій ступінь слави у небі.
  11. Відмовляючи Вервицю, ви одержите все, про що мене попросите.
  12. Кожному, хто поширює молитву на Святій Вервиці, я допомагатиму в їхніх потребах.
  13. Мій Божественний Син запевнив мене, що кожен, хто пропагує молитву на Вервиці, матиме заступниками цілий Небесний Двір впродовж свого життя та в годину смерти.
  14. Всі ті, що відмовляють Вервицю, є моїми синами, і братами мого єдиного Сина Ісуса Христа.
  15. Любов до моєї Вервиці є важливим передвісником майбутньої долі людини.
(Подано cв. Домініку і блаженному Аляну де ля Рош)